Page 8 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ

Сфера використання: задовольняти потреби писемного (рідше усного)
спілкування в державному, суспільному, політичному, господарському житті, в
ділових стосунках між інституціями і установами, в громадській, виробничій та
іншій діяльності окремих членів суспільства.
Призначення: регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і
суспільно-виробничій сферах, обслуговувати потреби людей у типових
ситуаціях.
Ознаки: документація, стабільність, точність, стислість, впливовість,
високий ступінь стандартизації мовних засобів, сувора регламентація тексту.
Мовні засоби: виразна логізація викладу, майже цілковита відсутність
емоційності та образності, широке використання безособових та наказових
форм, використання суспільно-політичної і адміністративно-канцелярської
термінології, специфічна фразеологія на зразок порушити питання, подати
пропозицію, відсутність будь-якої мовної індивідуальності автора. Діловий
стиль вимагає прямий порядок слів (підмет – перед присудком, означення –
перед означуваним словом, додаток – після керуючого слова, обставини і
прислівники – ближче до слова, яке вони пояснюють, вставні слова ставляться
на початку речення). Вставні слова вказують на взаємодію між частинами
тексту (по-перше, отже, таким чином, насамперед, та ін.), зазначають
джерело повідомлення (на думку вченого, за результатами аналізу)
пом’якшують категоричність висновків і порад (як відомо, припустімо, треба
гадати). Основна лексика — загальновживані слова, позбавлені емоційно-
стилістичного забарвлення, складноскорочені слова, абревіатури; віддієслівні
іменники, які нерідко є термінами. На означення професій вживаються
іменники тільки чоловічого роду, займенники майже завжди замінюються
іменниками; дієслова в основному вживаються в 3-ій особі.
Досить поширені пасивні конструкції, відіменні прийменники типу: у
зв’язку, внаслідок, з метою, у справі та ін. Речення складні, здебільшого з
сурядністю і підрядністю; часом замість підрядних речень вживаються
дієприкметникові і дієприслівникові звороти; можливі кліше і штампи.
Реалізується цей стиль у писемній формі (заяви, накази, протоколи та ін.)
та в усній (ділові наради, телефонні розмови та ін.).

Підстилі:
Законодавчий (закони, укази, статути, постанови).
Дипломатичний (міжнародні угоди – конвенції, повідомлення –
комюніке, звернення – ноти, протоколи).
Адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження,
довідки, заяви, звіти).

8