Page 99 - 106

98

Продовження таблиці 3.1

r r r r r
i 4 5 6 7
K 0.0600 0.0390 0.0270 0.0202
i

Як правило, для задовільного наближення достатньо M
= 5. Розмірами вікна трансформації є максимальний радіус
r M 1 . Для отримання поля на висоті центр вікна
переміщується по всіх точках, в яких мають бути підраховані
значення перетвореного поля.
Локальні аномалії визначають як різницю:

U  ) 0 , y , x (  U ) 0 , y , x (  U , y , x (  ) h , (3.29)

Перерахунок поля у нижній півпростір у двовимірному
випадку (за Веселовим Н.Е.):

M
U ) h , 0 (  U ) 0 , 0 (    (U x j ) 0 ,  (U ) 0 , 0  k , (3.30)
j
 j M

N n 1  x x 
де k j     1 C n N 1 1  arctg j 1  arctg j  ;
 
n 1   n h n h 
( N  ) 1
C n 1 1  – ряд біноміальних коефіцієнтів;
N
n (  ) 1 (  N  ) n
U x ( j ) 0 , - значення поля по профілю z=0 у точках x , початок
j
координат у центрі вікна трансформації, розмірами
L= x  j  x .
j