Page 96 - 106
P. 96

95


                                  Способи  аналітичного  продовження  розрізняються
                            тільки чисельними прийомами рішення інтеграла Пуассона, за
                            яким здійснюється перерахунок поля у верхній півпростір.
                                  Для  перерахунку  аномалій  у  верхній  півпростір  по
                            профілю спостережень використовується спосіб, розроблений
                            Андреєвим Б.О.:

                                                   x     m 1 U    U
                               U h  x (  0  )   (U  x 0 )    h  [    i    m  ]     ,    (3.26)
                                                                                
                                                         i 1  K i  2  K m

                            де x 0  – координата точки по профілю, для якої розраховується
                                    поле U h(x 0) на висоті h;
                            U(x 0) – значення поля на профілі спостережень у точці x 0
                                     (z=0);
                            х h  – інтервал інтегрування (сумування), який виражений в
                                   одиницях h,
                                                 x
                                  тобто  x   h    ;
                                                 h
                              U   U  x (    x  )   U  x (    x  )   2  U  x (  );
                                i       0    i       0    i          0
                             x    x  i  ;
                              i
                                          2
                             K    i (   x  )   1;
                               i        h
                              U   U  x (    x  )   U  x (    x  )   2  U  x (  ) ;
                                m        0    m        0    m           0
                            -m+m – вікно трансформації, яке виражене в кількості точок
                                       вибірки значень поля з інтервалом x;
                                      h
                                           [ U   4  U  x (  )] - залишковий член, що
                                                m          0
                                   3   x  
                                         m
                                   зменшує похибку трансформації, зумовлену
                                   обмеженістю інтервалу інтегрування.
   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101