Page 15 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Силова лінія починається на додатному і закінчується на
від’ємному заряді. Силові лінії електростатичного поля не за-
мкнуті. Форма силових ліній різна. Домовились проводити
2
силові лінії так, щоб через одиницю площі (1 м ) проходила
кількість ліній, що чисельно дорівнює напруженості електрос-
татичного поля. В середовищі з діелектричною проникністю 
силових ліній буде в  разів менше, ніж в вакуумі. Там, де лі-
нії густіше, напруженість електричного поля більша. Однорі-
дне електричне поле має в усіх точках однакову щільність си-
лових ліній.
Потік вектора напруженості Ф Е чисельно дорівнює
кількості силових ліній через довільну площу S і ви-
значається за формулою

Ф  E  S  cos  , (1.12)
E
де Е – напруженість однорідного електростатичного поля; S –
площа поверхні, яку пронизують силові лінії;  – кут між но-
рмаллю до площини і напруженістю електростатичного поля.
Якщо напруженість електричного поля є функцією координат
поверхні, то потік вектора напруженості визначають інтегра-
лом

Ф E  E n dS . (1.13)
S
Одиниця вимірювання потоку вектора напруженості
  В e м .

1.5 Електростатична теорема
Гаусса – Остроградського та її застосування
для обчислення напруженості полів

1.5.1 Теорема Гаусса-Остроградського
Теорема Гаусса-Остроградського для потоку вектора на-
пруженості може бути корисна для електричних полів, які не
створюються точковими зарядами і де не можна скористатись
законом Кулона. К.Гаусс – німецький вчений, В.М.Остроград-
ський – російський математик.

13