Page 143 - 72
P. 143

факторів. І лише у випадку, коли будуть сполучатися між со-
                            бою  у  визначених  пропорціях  зміни  у  використанні  окремих
                            факторів виробництва,  удасться одержати більш сприятливу
                            плавну  криву,  яка  характеризує  фізичний  обсяг  граничного
                            продукту.
                                   Наявність твердих пропорцій і розривів у взаємозамін-
                            ності факторів виробництва може призвести до того, що при
                            зміні  факторіальних  цін  для  фірми  може  виявитися  невигід-
                            ною зміна сформованих пропорцій між факторами виробниц-
                            тва. Тоді після багаторазових спроб здійснити таку взаємоза-
                            міну раптово може виявитися, що для фірми є сенс почати рі-
                            шучий  перехід  до  зовсім  нових  комбінацій  різних  факторів
                            виробництва.
                                  3. Усе вищесказане свідчить про те, що теорія виробни-
                             цтва і граничних продуктів не може претендувати на форму-
                             лювання конкретних рекомендацій в області удосконалення
                             технології виробництва. У кращому випадку, вона може фор-
                             мулювати й оцінювати деякі загальні напрямки і тенденції
                             виробництва, що впливають на рівень витрат. Але й у цій
                             якості її висновки, принаймні, відносно такого важливого фа-
                             ктора виробництва, як праця, можуть викликати заперечення.
                                   Справа ось у чому: через явні помилки в сфері економі-
                             чної політики в перші роки незалежності України рівень до-
                             ходів українських родин, і насамперед його найважливішої
                             складовий – заробітної плати, значно знизився. У той же час
                             ціна капітальних витрат на виробництві зросла і зрівнялася зі
                             світовим рівнем. Усе це призвело до того, що питома вага за-
                             робітної плати в галузях народного господарства знизилась до
                             рівня нижче 10%, у той час як у розвинутих країнах він зна-
                             ходиться на рівні 50-60%. Не потрібно робити складних роз-
                             рахунків, щоб показати, що в Україні, якщо ми хочемо зни-
                             жувати витрати, потрібно йти не шляхом механізації вироб-
                             ничих процесів, а навпаки – шляхом розширення застосуван-
                             ня дешевої ручної праці. Щось подібне уже відбувається на
                             швейних підприємствах, які на кабальних умовах обслугову-
                             ють західні фірми.
                                  Такий висновок буде цілком відповідати теорії вироб-
                             ництва і граничних продуктів. Але це саме той випадок, коли
                             використання теорії потребує певних коректив. Знижувати
                             витрати виробництва за рахунок зниження заробітної плати -


                                                           137
   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148