Page 142 - 72

шляху практичного застосування теорії виробництва і грани-
чних продуктів.
1. Дискретність наслідків можливих конкретних рішень.
Усі розглянуті вище приклади стосуються явищ, що спостері-
гаються в галузях народного господарства чи, в кращому ви-
падку, - в галузях промисловості. При таких масштабах не
викликає серйозних заперечень уявлення про взаємозалеж-
ність між факторами виробництва як про безупинні функції.
А такі вирази як "долар вкладений у той чи інший фактор ви-
робництва", сприймаються, як цілком припустима абстракція.
Але в масштабах конкретної фірми подібні абстракції можуть
спантеличити. Що конкретно може означати для фірми твер-
дження про необхідність збільшення витрат на той чи інший
фактор виробництва на певну суму? Прийняти на роботу до-
даткового робітника? Але, по-перше, йому потрібно виплачу-
вати заробітну плату, не нижчу визначеного мінімуму, а по-
друге (що набагато важливіше) його потрібно включити у ви-
робничий процес, а це не завжди можливо і легко зробити при
сформованій організації праці і виробництва.
Те ж саме можна сказати і про капітал. Збільшення (чи
зменшення) капіталу як фактора виробництва – це надто не-
конкретна рекомендація. Конкретне втілення виробничого
капіталу - це будинки, споруди та ін., тобто це вартість у ба-
гато тисяч гривень. Інакше кажучи, спроби на практиці здійс-
нити рекомендації про взаємозаміну факторів виробництва
можуть призвести то до "перебору", то до "недобору".
2. Дотепер фізичний обсяг граничного продукту для
кожного фактора виробництва ми визначали за умови, що ве-
личина всіх інших виробничих витрат залишається незмін-
ною, а величина витрат розглянутого фактора виробництва
збільшується на одну одиницю. Потім визначали фізичний об-
сяг додатково одержуваного продукту, тобто граничного про-
дукту, виробленого за допомогою даного фактора. Тепер, од-
нак, варто обмовитися, що в деяких технологічних процесах
різні фактори виробництва настільки тісно пов'язані між со-
бою, що якщо ми будемо розширювати використання лише
одного з них, а всі інші залишимо незмінними, то одержимо
додатковий продукт, який дорівнює нулю. Якщо будемо ско-
рочувати використання лише одного фактора виробництва, то
утратимо весь продукт, вироблений за допомогою декількох

136