Page 65 - 71
P. 65

роль рослин і неприпустимість їх використання людиною і для годування ху-
                  доби.
                        Таким  чином,  урбаністичні  біогенетичні  комплекси  є  вищою  формою
                  трансформації біогеоценотичного покриву і потребують особливо детального
                  дослідження і ведення спостережень.
                        В системі екологічного моніторингу біотосферний (біологічний) моніто-
                  ринг — система спостережень за біологічними процесами, хімічними зміна-
                  ми в межах біотосфери, прогнозу його екологічного стану та прийняття нау-
                  ково обгрунтованих рішень в галузі оптимізації функціонування біологічних
                  об’єктів.

                                                         Біотосферний

                                                   Біологічний Біохімічний


                                                          Біологічний


                     Ботанічний Зоологічний Мікробіологічний Гідробіологічний Біоценологічний

                        В системі біологічного моніторингу важливе місце має фоновий моніто-

                  ринг — спостереження за загальним рівнем екологічного стану біоценозів в
                  межах парків та замовників для порівняльної оцінки.
                        Науковий моніторинг — стеження за антропогенною динамікою в струк-
                  турі  популяцій  рослин,  верхньої  межі  лісу,  мутації  рослинного  покриву,
                  вплив рекреації на стан біоценозів, продуктивність лісових  екосистем, біо-
                  тичну активність грунтів та ін.
                        Біоценотичний  покрив  —  динамічна  система  рослинного  і  тваринного
                  світу з різною динамікою природних та антропогенних змін.

                                                     Моніторинг стану лісів.
                        Завдання моніторингу лісів:
                         I  вивчення загальних тенденцій змін лісових екосистем та їх елементів
                  (лісистість, видовий склад) – на глобальному рівні.
                        II на рівні регіонів - вивчення місцевих закономірностей динаміки еле-
                  ментів лісових екосистем (особливості динаміки росту і продуктивності де-
                  ревних порід) .
                        III на рівні об’єктів (заповідник              )
                              -   вивчення ходу росту  і продуктивності деревостоїв в залежності
                                  від інтенсивності антропогенної діяльності;
                              -   вивчення санітарного стану лісів;
                              -   вивчення зв’язків фауни і флори лісу;
                              -   ведення лісового кадастру;
                              -   прогнозування стану лісів.






                                                                                                             65
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70