Page 63 - 71

Лекція 12

Рослинність планети — важливий компонент навколишнього середови-
ща. Він надзвичайно динамічний, постійно змінюється в часі і в просторі. Ро-
слини сприяють формуванню грунтового покриву, вплив на хімічний склад
грунту і його родючість (є основним джерелом органічних речовин). Рослин-
ний покрив змінює добовий і річний хід температури. Рослинність утримує
вологу у грунті, впливає на поверхневий та внутрішньогрунтовий стоки, на
випаровування вологи, опадів і відповідно діє на водний баланс сумі в ціло-
му. Людина здавна використовує захисну функцію рослин на схилах, особли-
во в гірській місцевості. На природну рослинність припадає 60-80% очисних
можливостей біосфери. Рослинні організми виділяють фітонциди — леткі ре-
човини, які здатні вбивати хвороботворні бактерії та вбирати радіоактивні
опади. Зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму. Рослин-
ний світ — джерело харчування людини, сировина в промисловості. Особли-
ва роль лісів як сировини, та в сільському господарстві. Лісорозведення в мі-
сцях, де не було лісів. Лісовідновлення на місці старих лісів.
Тварини — важлива частина біосфери. Тварини беруть участь в біоло-
гічному кругообігу речовин. Тварини є невід’ємною частиною ландшафтів.
Тварини — запилювачі багатьох квіткових рослин, санітарні функції (мишо-
їди, інші тварини). Велику роль для людини відіграють комахоїдні птахи.
Тварини — джерело харчування.
Об’єктом господарського використання є як правило, біогеоценози або
територіальне поєднання останніх (біогеоценотичні комплекси). Зміни в
структурі, продуктивності її матеріально-енергетичному обміні одних біо-
геоценозів шляхом міжекосистемних зв’язків відбиваються на функціону-
ванні інших біогеоценозів. Значні зміни в біопокриві окремих регіонів стають
відчутними у всій біосфері. Прикладом може бути зміна структури водозахи-
сних функцій карпатських лісів і їх вплив на водний режим і продуктивність
Дністра. З огляду на це дослідження структурно-функціональних змін у біо-
геоценотичному покриві під впливом господарські діяльності, оцінка наслід-
ків цих змін на різних рівнях є актуальними.
Умовно, за ступенню антропогенного використання і змін біогеоценоти-
чні комплекси поділяють на:
1) лісові;
2) аграрні;
3) урбаністичні.
Антропогенна діяльність в лісовому біогеоценотному комплексі
пов’язана з лісорозробкою та лісовідновленням. Під впливом господарської
діяльності істотно змінились у біогеоценотичному покриві запаси деревини,
зміни біогеоценотичного покриву суттєво впливають на його біогеохімічну
функцію. Лісовідновні площі не замінюють всіх екологічних функцій корін-
них лісів. Корінні ліси найбагатші за видовим складом. Це свідчить про стій-
кість їх і задовільний санітарний склад.

63