Page 70 - 71

Лекція 14

Вивчення динаміки екосистем, в особливості, довготермінової, є центра-
льною проблемою в екологічних дослідженнях. Аерокосмічні зйомки — один
з головних методів оперативного контролю за динамікою екосистем. Аероко-
смічні методи стеження впроваджуються в останні десятиліття. Найбільш ак-
тивно — в США, Великобританії, Франції.
Аерокосмічний моніторинг динаміки екосистем за індикаторами.
Це найбільш поширений метод вивчення динаміки екосистем з допомо-
гою індикаційного дешифрування знімків одного (польоту). Ці методи за-
лишаються при всій їх доступності не завжди повні і якісні. Вони не встанов-
люють однозначно факт динаміки, більш того, вони не дають повної інфор-
мації про напрям процесу і кількісної оцінки про його швидкість.
Перша група індикаторів — це розпізнавання на знімках антропогенних
і природних порушень стабільного рослинного і грунтового покриву — лісо-
сіки, пасовища, рілля та ін., ерозія грунтів, дешифрувальні ознаки яких опи-
сані в спеціальних монографіях.
Друга група індикаторів передбачає дешифрування на аерокосмічних
знімках різного роду аномальних, як по рисунку, так і по складу компонентів
екосистем.
Такі аномальні, дисгармонічні або реліктові елементи екосистеми, як
аномальні лініаменти, граничні ефекти, екологічна сумісність, динамічна не-
відповідність добре виділяються на знімках.
Широко застосовують ІІІ підхід до дешифрування аерокосмознімків —
побудова за аерокосмознімками різного роду еколого-генетичних, еколого-
топологічних рядів. При цьому використовують трансформацію цих рядів,
при якій ординаті присвоюється розмірність часу.
Найбільш поширений метод — дешифрування похідних модифікацій
екосистем і побудова їх в сукцесійні ряди. Такий метод використовують при
дешифруванні стадій пасовищної дигресії пустельних екосистем, коли за
знімками виділяють 3-5 модифікацій і * їх в динамічний ряд: від умовно ко-
рінних до повністю видозмінних. Так само аналізують лісові розробки.
В останні роки розвивається дешифрування знімків, метод порівняння з
еталонними екосистемами. Екологічний, оптичний та радіаційний контраст є
мірою змін вихідних екосистем.
Моніторинг динаміки екосистем за повторними аерокосмознімками.
Використання довготермінових крупно масштабних знімків особливо
ефективне для спостережень за розвитком окремих популяцій. Наприклад:
спостерігалась багатолітня динаміка стану рослинної популяції (структура
порушень крон дерев) модрино-букового лісу дозволила поділити його на 5
класів (в Баварії).
Велику увагу слід приділити дешифруванню знімків на детальному, ло-
кальному, регіональному рівні. Вибираються різні типи екосистем:
— аридні — існуючі визначення карти опустелювання і критерії опусте-
лювання не дають оцінки ні швидкості, ні масштабів процесу. Тільки зістав-

70