Page 64 - 71

Похідні (лісовідновні) смеречники характеризуються збідненим видовим
складом, нижчими показниками ферментної активності, внаслідок чого у них
порушений баланс синтезу і розкладу органічної речовини, послаблений біо-
тичний кругообіг. Ще більші відмінності спостерігаємо між корінними наса-
дженнями і аграрними біогеоценозами.
В цілому ж лісовий комплекс можна розглядати як перший етап антро-
погенної трансформації біогеоценотичного покриву в цілому, який характе-
ризується незначним поширенням похідних біогеоценозів. Структурно-
функціональні параметри біогеоценотичного комплексу можуть бути вико-
ристані, як показники фонові для проведення біологічного моніторингу на-
вколишнього середовища.
Для дослідження глибших змін в біогеоценотичному покриві доцільно
вивчати їх в межах аграрних біогеоценотичних комплексах. Як правило, бі-
льшість території в них зайняті сільськогосподарськими угіддями різного ти-
пу (рілля, пасовища, луки). Також є елементи урбанізованих територій (доро-
ги, інші комунікації). Екологічні зміни (трансформація корінної рослинності)
суттєво позначились на багатьох його функціональних показниках. Внаслі-
док трансформації лісів у с/г угіддя значно зменшилось продукування орга-
нічної речовини (в 3,5-2,5 р. <). Внаслідок цього зменшено поглинання CO і
2
O . Відповідним чином змінився і біогеохімічний обмін. Певні зміни відбу-
2
ваються в гідрологічному і енергетичному балансі території (ерозія, замулю-
вання русел). Поглинання енергії зменшилось на 4%, відбиття зросло на 11%.
Зміни пройшли у видовому складі і чисельності фауни. Кардинально зміню-
ється співвідношення міжавтотрофним і гетеротрофним блоками екосистем.
В аграрному комплексі існує потужний споживач органічної маси (свійські
тварини) збільшення виробництва веде й до забруднення навколишнього се-
редовища (стоки ферм, забруднення водойм), внесення добрив та отрутохімі-
катів.
Таким чином аграрний комплекс у порівнянні з лісовим має якісно нові
структурні, речовинно-енергетичні і біохімічні цикли, спричинені с/г діяльні-
стю.
Корінні, значні зміни в біогеоценотичному покриві проходять в урбані-
зованих біогеоценотичних комплексах. Місто відзначається своєрідним раді-
аційним, тепловим, водним режимами. Крім сонячної енергії в місто надхо-
дить техногенне тепло, проходить забруднення атмосфери міста, змінюються
геохімічні і гідрологічні показники. Відбувається різке збільшення і змен-
шення флори та фауни. Види міської фауни:
1) первинна фауна, що збереглася;
2) тварини-сипмантропи, що поширились в урбоекосистемі під впливом
господарської діяльності;
3) домашні тварини.
Змінюється і значно збільшується мікрофлора та фауна. Викиди промис-
лових підприємств, автомобільного і залізничного транспорту призводять до
змін хімічного складу рослин і тварин. Це свідчить про значну акумулюючу

64