Page 58 - 71

ням повітря у містах. В лабораторії визначають метеорологічні параметри,
одночасно беруть відбір проб на декілька інгредієнтів забруднювачів, в тому
числі, рН атмосферних опадів.
Методика контролю за станом атмосферного повітря в робочій зоні
підприємств
Контроль в робочій зоні є найнижчим детальним рівнем спостережень. То-
чки відбору проб потрібно встановлювати в кожному цеху та кожному промис-
ловому приміщенні. Спостережена точка повинна бути репрезентативною.
Для вибору точок постійного контролю попередньо проводять огляд це-
ху, встановлюють характерні місця найвищих рівнів забруднювання, визна-
чають програму спостережень. Місце відбору проб встановлюється поблизу
постійного робочого місця на висоті 1,5 м від підлоги. Число точок відбору
2
проб з розрахунку 1 точка на 200 м . Відбір проб необхідно проводити 1 раз в
добу в робочий час.
2
На території промислового підприємства встановлюється 1 точка на 1 км .
При спостереженні в промисловій зоні необхідно знати метео показники.
Наприклад, відомо, що деякі елементи не змінюють функціональну
структуру екосистеми при перевищенні ГДК в 5-10 разів, тоді як інші можуть
викликати такі зміни при перевищенні ГДК в 1,1-1,5 рази. Також критичні
концентрації речовин та дія їх змінюється залежно від фізичних показників
океану та хімічних показників природного стану.
Правила організації спостережень за рівнем забруднення атмосферного
повітря в містах та населених пунктах викладені у відповідності з ДЕСТом
17.23.01-86. «Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості
повітря населених пунктів».
Репрезентативність спостережень за станом атмосфери в місті залежить
від правильності розташування постів. При виборі місця для розташування
посту необхідно встановити, яка інформація необхідна: чи середнє
забруднення на території, чи конкретно в точці впливу викидів.
Кожен пост незалежно від категорії розташовується на відкритій
місцевості з твердим покриттям. Перед вибором місця розташування
стаціонарних постів проводять епізодичні разові заміри та ознайомлення з
генеральним планом міста. Для характеристики розподілу концентрацій
забрудників пости необхідно закладати в тих районах, де спостерігається
максимальне забруднення, в адміністративному центрі і в жилих районах,
парках та зонах відпочинку. До числа найбільш забруднених належать зони
максимальних разових концентрацій, що утворюються від викидів
підприємств (0,5-2 км від джерел викидів, 2-З км від високих джерел
викидів), а також автомагістралі інтенсивного потоку трансорту (на відстані
50-100 метрів). Число стаціонарних постів визначається в залежності від
чисельності населення в місті (один пост – 50 тис. 2 поста - 50-100 тис., 2-3 -
100-200 тис., 3-5 - 200-500 тис., 5-10 більше 500 тис., 10-20 постів більше
1млн. жителів). Кількість постів може бути збільшена в умовах складного
рельєфу, при наявності великої кількості джерел забруднення, при наявності
парків, пам'яток природи чи архітектури.

58