Page 67 - 6906
P. 67

Основні напрями екологічної політики:

                   1. Охорона навколишнього природного середовища

              охорона повітряного басейну;

              охорона водних ресурсів;


              охорона земельних ресурсів;

              збереження та розвиток озеленених територій та екологічної мережі;

              моніторинг довкілля.

                   2. Раціональне природокористування

              раціональне поводження з відходами виробництва та споживання;


              зниження матеріало-, водо-, енергомісткості виробництва.

                   3. Екологічна безпека

              природно-техногення безпека;

              зменшення екологічних ризиків;

              регулювання антропогенних навантажень.

                   4. Інституціональне середовище

              екоправо;


              екологічний менеджмент, екологічний аудит, екологічна експертиза;

              освіта та просвіта;

              інформування, екоінформатика, еколочіна економіка, соціальне партнерство

                   Реалізація екологічної політики здійснюється на таких рівнях:

              міжнародному (глобальному);


              державному (національному);

              регіональному (обласному);

              місцевому (міста, села, підприємства та ін.).

                   Основну  роль  в  реалізації  екологічної  політики  здійснює  держава,  яка,

            однак,  не  є  єдиним  суб’єктом  екологічної  політики.  Поряд  з  державою

            реалізацію  екологічної  політики  забезпечують  політичні  партії,  наукові

            організації,  неурядові  громадські  організації  та  інші  суб’єкти,  що  робить  її

            об’єктом не лише державного, але й публічного управління.


                                                                                                          67
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72