Page 66 - 6906

погодженість дій в сфері охорони довкілля та, відповідно, не забезпечили

необхідний рівень інтеграції управління економікою з екологічним

управлінням на окремій території.

При вивченні теоретико-методологічних засад державного управління в

сфері реалізації екологічної політики на регіональному рівні необхідно,

насамперед, з’ясувати деякі сутнісні особливості таких термінологічних

словосполучень, як «екологічна політика» та «реалізація екологічної політики

на регіональному рівні». З переходом до ринкових відносин частіше

використовується термінологічне словосполучення «еколого-економічне

управління» (екологічний менеджмент).

Екологічна політика, як вважає Н.А. Малиш, – це сукупність засобів і

заходів, пов’язаних із впливом суспільства на природу і спрямованих на

забезпечення екологічно збалансованого розвитку і цивілізованості. Екологічну

політику, на нашу думку, треба розуміти як координуючу першооснову, яка

формує і приводить у рух ресурси підприємства (організації), для досягнення

цілей у сфері раціонального природокористування, охорони навколишнього

середовища і забезпечення екологічної безпеки за допомогою політичних,
економічних, юридичних, освітніх та інших заходів.

Як система, екологічна політика включає в себе такі елементи: принципи,
пріоритети, цілі, суб’єкти, об’єкти, механізми реалізації, інструменти тощо.

Вищевикладене дає підстави зазначити, що державна екологічна політика – це
складова політики держави, що відображає сукупність її цілей і завдань у сфері

екології, які формуються політичною системою держави відповідно до її

соціального призначення і реалізуються нею за допомогою певних механізмів.

Державну екологічну політику можна також визначити як діяльність

органів державної влади, орієнтовану на формування та розвиток екологічного

виробництва/споживання та екологічної культури життєдіяльності людини. З

огляду на це, екологічна політика піддається впливу таких факторів, як: темпи

розвитку виробництва, економічна та соціальна стабільності, рівень екологічної

культури населення, забезпечення фахівцями, масштаби природокористування.

66