Page 63 - 6904
P. 63
токсичних мереж в академічній спільноті та цькування викривачів. Зарубіжні
університети, які декларують стандарти доброчесності, дозволяють собі партнерство
з недоброчесними керівниками та закладами, де недоброчесність толерується та
підтримується. Це створює ілюзію правильності курсу таких керівників на імітацію
якості освіти та доброчесності, укріплює їхню особисту владу. Спроби говорити про
цю проблему кваліфікуються, наприклад, як дії на користь країни-агресора, хоча
насправді поширена та толерована недоброчесність і є дуже корисною для
країниагресора як шкідлива для національної безпеки та реальної підтримки країни
на міжнародній арені (див. [13.1]).
Відзначимо поширене представлення “європейських стандартів в науці”, чи
“європейських цінностей” як застосування чисельних (наукометричних) показників
для оцінювання науковців. Таке представлення фактично вводить в оману та
стимулює імітацію науки шляхом неякісних публікацій з метою досягнення якихось
показників, та врешті-решт академічну недоброчесність. Детальний аналіз
європейських цінностей в українській фундаментальній науці наведений в
монографії [9.1].
Ще один приклад некоректного розуміння “європейських цінностей в науці” –
інформація про викриття плагіату та наступну відставку когось з європейських
посадових осіб сприймається деякими українцями як приклад відсутності в
європейських країнах академічної доброчесності та декларованих європейських
цінностей. Ні, дотримання стандартів академічної доброчесності – це не 100%
відсутність академічного плагіату, а адекватне реагування та адекватні санкції у разі
виявлення такого плагіату. Тобто дотримання стандартів академічної доброчесності
полягає в тому, європейські керівники не розповідають в такому випадку, що
"втрутилась політика", не звинувачують викривачів та політичних опонентів, а
йдуть з посади.
Державні органи та університети декларують прихильність до дотримання
стандартів академічної доброчесності, проте, в реальності вони часто обмежуються
лише імітацією. Така імітація призводить до ще більшого поширення більш
витончено прихованих практик недоброчесності, ніж до початку декларативного
впровадження стандартів, на фоні більшого розуміння громадськості, що насправді
відбувається, виховання в учнів та студентів цинізму, неправдивості та викривлених
цінностей. Імітація може обдурити лише чиновників, які налаштовані на
забезпечення імітації, та байдужих до реальної ситуації “партнерів”, зацікавлених
лише в грошовій складовій стосунків.
В таких умовах будуть неминучі викриття та скандали, в тому числі на
міжнародному рівні, і розуміння такого ризику поки що не є поширеним в
академічній спільноті. Вже є випадки скандалів щодо плагіату в дисертаціях
іноземних здобувачів (щодо яких навіть може створюватись враження, що вони не
63