Page 61 - 6891

7.4 Основні закономірності організації еколого-
геологічних систем

Природні тіла існують не ізольовано, а в комплексі, по
різному діючи один на один, що проявляється у вигляді певних сил.
У ході еволюції на Землі виникли системи взаємодіючих тіл, явищ і
процесів. Ці системи прийнято називати еколого-геологічними
системами або геосистемами.
Оскільки проблеми захисту НС від негативних наслідків дії
антропогенних чинників, рівно як і проблеми захисту людини від
кризових і катастрофічних явищ у природі в даний година стають
усі більш акту-альними, ті їх зниження пов’язане із завданнями
управління геосистемами. Геосистеми відносяться до класу
складних систем, і управління ними необхідно здійснювати на
підставі використовування їх математичних моделей. Ці моделі
повинні прогнозувати найближчі й віддалені наслідки різних
природних і техногенних дій на геосистеми та давати оцінку
результатів тихнув або інших впливів на геосистеми при реалізації
проектів перетворення НС.
Теоретичні моделі геосистем будуються на підставі
узагальнення уявлень про окремі складаючи їх процеси і явища,
ґрунтуючись на фундаментальних законах, що описують поведінку
речовини й енергії. Теоретична модель описує абстрактну
геосистему, і для первинного ви-сновку її співвідношень не
вимагається даних про спостереження над параметрами конкретної
геосистеми. Модель будується на основі уза-гальнених уявлень про
структуру геосистеми й механізм зв’язків між складаючими її
елементами [2, 3].
У зв’язку з необхідністю рішення ряду проблем НС виникає
питання про прогнозування майбутнього стану геосистем за
допомогою математичних моделей. При цьому прогнозування на
основі емпіричних і теоретичних моделей пов’язане з виробленням
певних гіпотез і допущень.
Прогнозування стану об’єкту, для якого була сформована
емпірична або теоретична модель, вимагає мати додаткові відомості
про ті, що на період прогнозування цей об’єкт залишається
подібним самому собі, тобто в ньому зберігаються структура й

61