Page 66 - 6891
P. 66
групи спо-стережень: інвентаризаційні, ретроспективні, режимні й
методичні [3, 5-7].
Інвентаризаційні спостереження(від
слова«інвентаризація» –підрахунок наявного в наявності на даний
момент) проводяться досить рідко, через тривалий строк, для того
щоб або оцінити початковий стан ГСР, або оцінити багаторічні
зміни ГСР. Інвентаризаційні спостереження, як правило, містять у
собі набір трудомістких або дорогих методів спостережень за
об’єктами ГСР, які не можуть часто використовуватися або входити
до складу режимних спостережень. Ці спостереження носять
характер інвентаризації на певний період і можуть проводитися із
черговістю одного разу на рік, або на 2-3 роки й більше. До складу
інвентаризаційних спостережень апріорі включаються найбільш
кон-сервативні елементи ГСР, для яких свідомо можна припустити
низьку швидкість зміни, у тому числі й техногенного. З іншого
боку, інвентаризаційні спостереження організують на заповідних
територіях, де техногенні зміни відсутні або повільно
проявляються. У цьому випадку інвентаризаційні спостереження
дають можливість установити так звані «фонові» значення
показників ГСР, не підданої техногенному впливу.
Ретроспективні спостереження(від слова«ретроспекція»
–по-гляд у минуле, звертання до минулого) становлять другий вид
натурних спостережень, використовуваних у моніторингу ГСР.
Ретроспективні спостереження спрямовані на виявлення тенденцій
розвитку ГСР або її компонентів і встановлення закономірностей їх
змін. Ретроспективні спостереження, доповнені інтерпретацією,
становлять основу для розв’язку прогнозних завдань у МНР ГСР.
Вони проводяться по осо-бливій програмі, складеній з обліком
установлених для даного компо-нента ГСР тенденцій розвитку або
зміни. Головна умова при постановці ретроспективних
спостережень – забезпечення надійної інформації, до-статньої й
необхідної для складання того або іншого прогнозу.
Режимними стаціонарними спостереженнями називаються
спостереження за динамікою процесів і явищ на спостережливих
стаціонарах – спостережливих ділянках, крапках, пунктах – з метою
виявлення їх закономірностей і обумовленості. Вони відбивають
певні тимчасові (щорічні, сезонні, щомісячні, добові й ін.)
66