Page 64 - 6891

формі, тобто у формалізованому виді. Еколого-геологічне
моделювання повинне представляти (відбивати) спеціалізований
геологічний простір, його дискретність і безперерв-ність у вигляді
інженерно-геологічних, геологічних характеристик і оцінок різних
просторових об’єктів.
При вивченні геологічних об’єктів як геологічної підстави
технічних об’єктів і споруджень нерідко виникає ситуація, коли
природне поле напруг у результаті природних і техногенних
процесів виявляється порушеним. Природно, схема розподілу
напруг значно ускладнюється. Для того щоб максимально вірогідно
розв’язати питання про напруже-ний стан геологічних об’єктів і
його зміні необхідно використовувати методику еколого-
геологічної систематизації або схематизації. Системний підхід як
особливий напрямок дослідження, орієнтований на вивчення
характеристик складноорганізованих об’єктів, різноманіття зв’язків
між їхніми елементами. Схематизація використовується у ви-
робленні геомеханічної схеми природного процесу, що дозволяє
засто-сувати для подальших досліджень математичні методи й
моделювання.зв’язку із цим, основними завданнями стають
виділення головного, об’єктивного (не звертаючи уваги на
другорядне) і схематизація загаль-ного; побудова ідеального
варіанта для досліджуваного геологічного об’єкта. Таким чином,
схематизація завжди пов’язана з узагальненням,спрощенням для
виділення головного відповідно до поставленого за-вдання [3, 5, 7].
Проведення еколого-геологічного моделювання також
опирається на інженерно-геодинамічній схематизації, у процесі якої
здійснюється формування еколого-геодинамічної схеми на підставі
генералізованого геологічного розрізу основні властивості, що
враховує всі, гірських по-рід. Схематизація завершується
виробленням геологічної схеми, у якій формалізовані ознаки й
властивості, які зв’язані між собою у вигляді логічної або
математичної моделі. Підставою для такої моделі може служити
геодинамічна модель ГСР, вироблена з урахуванням напруже-ного
стану гірських порід, як у межах геодинамічних зон, так і в межах
досліджуваного еколого-геологічного об’єкта.

64