Page 108 - 6886

З врахуванням прихоплення статичне навантаження на гаку
визначається за формулою
P  k  P , Н, (5.4)
г
де k – коефіцієнт, який враховує прихоплення колони
:
(приймається рівним від 1,25 до 1,30).
Виходячи із максимального навантаження на гаку, вибрати
модель підйомної установки.
5.3оРозрахувати міцність талевого каната.
Талевий канат є найбільш відповідальним елементом
талевої системи. При роботі підйомної установки на канат діють
статичні навантаження, динамічні, а також згинаючі
навантаження внаслідок перегину каната на шківах.
Для забезпечення необхідної міцності каната потрібно
провести його вибір за необхідним розривним зусиллям з
дотриманням рекомендованого коефіцієнта запасу міцності при
дії на нього тільки статичних розтягуючих навантажень.
Необхідне розривне зусилля каната визначається за
формулою
P  n  P , Н, (5.5)
p
хк
де n – коефіцієнт запасу міцності каната (приймається рівним
від 3 до 5);
P – максимальний натяг набігаючої вітки каната, Н;
хк
P  P
P хк  г об , Н (5.6)
  i
P – вага рухомої частини талевої системи (приймається
об
приблизно рівною 2 % від вантажопідйомності підйомної
установки);
i – кратність оснастки талевої системи;
 – ККД талевої системи (приймається з таблиці 5.2).
Характеристика міцності талевих канатів, які використо-
вуються для підйомних установок приведена в табл. 5.4.
5.4оВизначити раціональний режим підйому
свердловинного обладнання.
Раціональне використання потужності підйомної установки
і прискорення процесу спуско-підйомних операцій досягається
оптимальною оснасткою талевої системи і використанням
максимально можливої швидкості підйому.
На практиці переоснастка талевої системи для конкретних
операцій не проводиться. Тому важливим є визначити, на яких
швидкостях підйомної установки раціонально піднімати
свердловинне обладнання в залежності від його вагових

107