Page 107 - 6886

Загальна тривалість підйому в такому випадку є найменшою.
Поряд з цим збільшення числа швидкостей підйомної
установки більше п’яти – шести недоцільно, так як перевага в
незначному покращенні коефіцієнта використання потужності,
отримана від кожної додаткової швидкості, не може виправдати
ускладнення конструкції, а отже, і незручності керування
установкою.
На даний час більшість підйомних установок мають в
наявності чотири швидкості. Їхнє раціональне застосування при
проведенні спуско-підйомних операцій забезпечить більш повне
використання потужності установки. Зважаючи на це, доцільним
є визначення раціонального режиму підйому свердловинного
обладнання.

5оПорядок проведення заняття
5.1оЗгідно ситуації, яка склалася на свердловині і
визначається варіантом завдання (табл. 5.1) та параметрів
обладнання ШСНУ, вибраного в практичному занятті №і4,
скласти поетапну програму ремонтних робіт.
5.2оВибрати модель підйомної установки. Для цього
скористатися наведеними нижче рекомендаціями.
В загальному випадку при підйомі колони НКТ без
врахування Архімедових сил, навантаження на гак рівне її вазі
P  P нкт  q L  , Н, (5.1)
де q – вага одного метра труби з врахуванням висадженої
частини і муфт, Н/м;
L – довжина колони НКТ, м.
Аналогічно може бути визначена вага колони насосних
штанг
P  P шт   q і L  і , Н, (5.2)
де q – вага одного метра штанг і-ї ступені колони насосних
i
штанг, Н/м;
L – довжина і-ї ступені колони насосних штанг, м.
i
У випадку необхідності підняття колони насосно-
компресорних труб, заповненої пластовою рідиною разом із
колоною штанг, навантаження на гак рівне
P  P нкт  P  P шт , Н, (5.3)
р
де P нкт – вага колони НКТ в повітрі, Н;
P – вага рідини в колоні НКТ, Н;
р
P шт – вага штанг в рідині, Н.

106