Page 82 - 6869
P. 82

меншій мірі в Передкарпатті і Закарпатті.
                                  У  Передкарпатті  панує  елювій,  розвинутий  на  глинах  і
                            алевролітах міоценового віку. Кора вивітрювання на глинах місцями
                            досягає потужності 10-15 м. Умовно вона ділиться на ряд зон, де
                            глини в процесі вивітрювання переходять у лесоподібні суглинки.
                            Вік кори вивітрювання рис-вюрмський, коли найбільш  інтенсивно
                            проходили процеси вивітрювання.
                                  VII. Делювіальні відклади широко розвинуті як  у Карпатах,
                            так і на прилеглих рівнинах. Гірський делювій істотно відрізняється
                            від делювію рівнинних областей. Різниця проявляється насамперед в
                            більш  строкатому  літологічному  складі  гірського  делювію  і  його
                            тісному  переплетенні  з  цілою  серією  інших  генетичних  типів
                            осадків.  Серед  останніх  є  осипища,  зсуви  і  пролювіальні  конуси
                            виносу.  Літологічно  делювіальні  відклади  представлені  піщано-
                            глинистими, глинистими і глинисто-щебенистими різновидностями.
                            Перша різновидність зв’язана з товщами пісковиків еоцену і верхньої
                            крейди,  де  аргілітові  прошарки  відіграють  другорядну  роль.
                            Глинисто-щебенисті  і  глинисті  різновидності  переважають  у  зоні
                            розвитку порід менілітової серії і глинистих шарів еоцену, а також
                            вулканічних порід. В глинистій масі делювію є прошарки щебеню,
                            що виклинюються.
                                  У Передкарпатті  і Закарпатті делювій більш однорідний. Це
                            переважно  делювіальні  суглинки,  які  сформувались  за  рахунок
                            перевідкладання  алювіальних  суглинків  різних  ярусів  терас.
                            Потужність їх в зоні зчленування древніх терас досягає 10-15 м.
                                  Делювій  Вигорлат-Гутинської  гряди  і  схилів  пліоцен-
                            нижньочетвертинних  терас  Закарпаття  представлений  суглинками
                            жовтого,  рожевого  і  червонувато-бурого  кольору  і  містить  значну
                            кількість  подрібненого  і  перевідкладеного вулканічного матеріалу.
                            Ділянками  делювіальні  суглинки  набувають  рис,  характерних  для
                            лесоподібних порід.
                                  До  делювіальних  відкладів  приурочена  велика  кількість
                            знахідок археологічних матеріалів (Передкарпаття і окремі місця в
                            Карпатах).  Вік  делювіальних  відкладів  головним  чином  рис-
                            вюрмськнй.
                                  VIII. Пролювіальні відклади складають найчастіше невеликі
                            (десятки  метрів)  конуси  виносу  на  низьких  терасах  гірських  рік.
                            Релікти  давніх  конусів  виносу  зустрічаються  і  на  високих
                            четвертинних рівнях (у долині Тиси на 60-80-метровій терасі).
                                  Серед пролювіальних відкладів виділяються дві морфологічні













                                                            81
   77   78   79   80   81   82   83   84   85