Page 80 - 6869

мінайську (І. Д. Гофштейн, 1964). Чопська світа складена строкатими
(сірі, зелені, блакитні, червоні, чорні) глинами, в меншій мірі
поширені піщані породи (алевроліти, пісковики, піски) і галечники.
Потужність світи 150-200 м. Потужність шарів галечнику в ній не
перевищує 20-30 м. Мінайська світа представлена галечниками з
прошарками гравію, піску і глини. На окремих ділянках галечники
заміщаються болотними відкладами. Шари глин іноді досягають 90
м. Потужність світи – 200-300 м.
До плейстоцену І. Д. Гофштейн відносить також верхи
рільницької світи. Однак переважна більшість дослідників датує її
верхнім пліоценом. Згадані озерно-алювіальні світи поховані під
молодими алювіальними відкладами.
III. Вулканічні відклади. Ряд дослідників (С.
Рудницький, 1925; Т. Ю. Піотровська, 1960; Малєєв, 1963) вважає,
що заключний етап вулканізму Вигорлат-Гутинського хребта
відбувся в четвертинному часі. До еоплейстоцену вони відносять
верхи бужорської світи, яка складена базальтами і андезито-
базальтами. Відклади цієї світи відомі в районі г. Бужори і на
північно-західній та південно-східній частинах Вулканічного хребта.
IV. Льодовикові відклади зустрічаються у вигляді
залишків морени материкового зледеніння в північно-західній
частині Передкарпаття і у вигляді кінцевих і бокових морен гірських
льодовиків у різних районах Карпат.
У Передкарпатті типової морени, мабуть, немає. Можливо,
основною мореною слід вважати валунні піски в селах Дмитровичі,
Мурини і в м. Яворові. Ці піски крупно- і середньозернисті, глинисті,
сильно озалізнені. Вони мають домішки гравію і валунів
кристалічних порід (до 25%). Крупноуламковий матеріал переважно
середньо обкатаний і спорадично розсіяний в піску. Моренні піски
не карбонатні, їх потужність не перевищує 0,7-1,5 м.
Більш поширеними є валунно-галечникові відклади, які
утворюють камові тераси по краю материкового льодовика. Їх
можна вважати кінцево-моренними утвореннями. Найбільш
характерні відслонення цього типу є в селах Родохонці, Підліски,
Рогізне, Крукениця та ін. Потужність цієї морени 3-4 м. В будові
кінцевих морен беруть участь кристалічні валуни, а також місцеві і
карпатські породи. Валуни північних кристалічних порід досягають
2,5 м у діаметрі. Матеріал добре обкатаний. Переважають дрібні і
середні валуни. Уламковий матеріал укладений безладно.
Заповнювачем служить крупнозернистий кварцовий пісок.

79