Page 79 - 6869

заповнювачем. У Закарпатті на границі вулканічних гір і низовини
тераса побудована дрібним галечником з великою домішкою
червонувато-бурої глини.
Галечники перекриваються лесоподібними суглинками. У
Передкарпатті вони досягають 20 м, у Закарпатті потужність їх
менша, а ознаки лесовості виражені гірше.
Неоплейстоценові алювіальні відклади складають другу і
третю надзаплавні тераси. Найбільш поширені вони у Передкарпатті,
в меншій мірі в Закарпатті і Карпатах. У Передкарпатті друга і третя
тераси займають великі площі в долині Дністра, Стрия, Ломниці,
Пруту і Серету. Їх відносна висота становить: другої – 7-15 м, третьої
– 15-25 м над сучасним рівнем води в ріках. У Закарпатті в басейні
Тиси найчастіше зустрічаються відносні рівні терас 6-8 і 16-18 м.
Друга тераса майже скрізь акумулятивна, третя – переважно
ерозійно-акумулятивна.
Руслові неоплейстоценові утворення представлені валунно-
галечниковим матеріалом. Валуни переважають у гірській частині і
безпосередньо біля гір. Далі вниз за течією кількість
крупноуламкового матеріалу в галечниках зменшується. В цьому ж
напрямку поліпшується його обкатаність. Потужність руслових
утворень рідко перевищує 4-10 м.
Галечникові відклади перекриваються палево-жовтими
супісками, лесоподібними суглинками, які в нижніх частинах розрізу
мають добре виражену шаруватість, а у верхній частині однорідні,
вертикально тріщинуваті і макропористі. Потужність їх 5-15 м.
До голоцену відносяться осадки перших надзаплавних терас,
заплав і сучасних русел. Перша тераса (4-6 м) надзвичайно поширена
у Передкарпатті і Закарпатті. Вона складена галечниками, які
перекриваються піщано-суглинистим матеріалом. Заплави у
передгір’ях мають два рівні; низький (0,5-1 м) і високий (1,5-2 м).
Низький рівень знаходиться під безпосереднім впливом навіть
невеликих паводків. Він складений переважно русловими
галечниками, які де-не-де перекриваються тонким шаром піску.
Високий рівень – це вже майже повністю сформована тераса з 1-3-
метровим шаром піску, супіску або суглинку. Він покривається
водою лише у високі паводки. В горах заплавний алювій частково
або повністю редукований.
Потужність голоценових алювіальних відкладів – 3-8 м.
II. Озерно-алювіальні відклади зустрічаються в Закарпатті у
Чоп-Мукачівській низовині. Вони поділяються на дві світи: чопську і

78