Page 189 - 6865

визначають зростання частки графічної інформації та її значне
ускладнення при відображенні. Оскільки важливою ланкою
обчислювального комплексу є людина, то найбільш наочну і у
той же час насичену по обсягу інформацію можна
представити, використовуючи можливості тривимірної (3D)
комп’ютерної графіки .

9.2 ВІДТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ПРОЦЕС
МОДЕЛЮВАННЯ РЕАЛЬНОГО ОБ’ЄКТА

Сам процес відтворення інформації є по суті процесом
моделювання реального об’єкта [8, 9]. Моделювання
описується концептуальною моделлю виводу 3D графічної
інформації. Якщо за реальний об’єкт узяти довільну систему у
світових координатах, то завдання відсікання по об’єму,
видової операції та операції нормування виконуються об-
числювальним комплексом поза ПВГІ. Завдання остаточного
відсікання і виводу інформації на пристрій відображення
виконується у ПВГІ. При виводі двовимірної (2D) графічної
інформації завдання спрощується до завдання вікна в 2D
світовому координатному просторі та задання поля виводу на
двовимірній нормованій наочній поверхні.
Існує чотири основних типи графічних моделей,
пов’язаних з особливостями реальних об’єктів, їх
призначенням та природою:
1) двовимірна модель (площинна, 2D);
2) каркасна модель ("дротова", 3D);
3) поверхнева модель (3D);
4) об’ємна модель (модель суцільного тіла, 3D).
Використання 2D моделей є найпростішим випадком у
порівнянні з використанням 3D моделей. Сам процес 2D
моделювання полягає у відтворенні певних функціональних
залежностей по вузлових точках (базових відліках і т.ін.).
Питання про вибір методу візуалізації результатів вимірів

186