Page 64 - 6845
P. 64

Для невеликого числа вимірювань (N < 50) l=z 2. Поправочний
           коефіцієнт z 2 залежить від прийнятої надійності α та числа ступеней
           вільності К, де K = N–1.
                Значення  z 2  i t q  вибирають за таблицями, наприклад,  табл. 56 і
           57 [2]; α - із ряду 0,9; 0,95; 0,98; 0,99 і найчастіше приймають рівним
           0,95.
                Для  того,  щоб  можна  було  використовувати  результати
           статистичного  аналізу  точності  процесів  за  кривими  розподілу
           необхідно  пересвідчитись,  чи  емпіричні  і  теоретичні  функції
           розподілу узгоджуються. Кількісну оцінку узгодженості виконують,
           наприклад,  за  критерієм  узгодженості  Пірсона  (  2   критерій).  При
           цьому вважається, що емпірична крива узгоджується з теоретичною,
           якщо  ймовірність  узгодження  p(    2 )  більше  певного  рівня
           узгодження,  за  який  найчастіше  приймають  0,05.  В  противному
           випадку розходження суттєве  і   для  опису  емпіричних результатів
           потрібно підбирати іншу теоретичну криву розподілу.
                Точність    і   налагодженість    технологічного    процесу
           оцінюють за точністю оброблених деталей. Якщо поле розсіювання
           розмірів    оброблених  деталей  співпадає  з  полем  допуску,  тобто
                 T   і    x  x ,  (де    х    х    х   ) / 2),  то  точність  і
             p                0         0      нб    нм
           налагодженість  процесу  вважається  ідеальною.  У  разі  цього  доля
           браку не перевищує 0,27 %. Якщо ж поле розсіювання знаходиться
           всередині  меж  поля  допуску,  то  точність  технологічного  процесу
           завищена  і  є  економічно  невигідною.  Слід  змінювати  технологію
           або використовувати обладнання нижчої точності, тобто дешевше.
           Якщо хоча б одна із меж поля розсіювання виходить за межі поля
           допуску, то доля браку збільшується.
                Для  співставлення  поля  розсіювання  із  полем  допуску  та
           оцінки придатності даного процесу для досягнення заданої точності
           обробки користуються коефіцієнтом точності процесу
                                  К         /Т  .                                        (8. 8 )
                                    Т      р
                Очевидно,  що  для  К      1  і  відповідній  налагодженості
                                       Т
           процес можна вважати придатним для досягнення заданої точності.


                                          65
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69