Page 43 - 6840

- функціональна єдність особин;
- одноманітність пристосувань особин до певних факторів
середовища;
- морфологічна і фізіологічна спільність (єдиний тип будови і

обміну речовин);
- генетична індивідуальність особин;
- здатність до саморегуляції чисельності і підтримання

гомеостазу;
- обмін особинами і взаємодія з іншими популяціями свого
виду;
- різні форми взаємодії з популяціями інших видів в межах

своєї екосистеми.
Стан популяції на певний момент є її екологічною структурою.
Вона відбиває адаптацію популяції до умов середовища і властиві

їй механізми пристосувань в нормальних, оптимальних і
екстремальних 'умовах середовища.
Кожна окрема особина характеризується лише однією

величиною певної ознаки, а популяція описується двома – середнім
показником ознаки і дисперсією (за середнім квадратичним
відхиленням від середнього). Середнє і дисперсія визначаються

тільки для певної відбірки особин популяції. Такі показники
називаються популяційними параметрами, оскільки стосуються
оцінки всієї популяції і визначаються на основі їх індивідуальних
величин у особин популяції. До мінливих метричних ознак

популяції належать чисельність, щільність, народжуваність,
смертність, виживання, характер кривої виживання і смертності,
типи росту і швидкість росту популяції, вікова структура,

співвідношення статей, генетична структура і частота генів. До
індивідуальних метричних характеристик особин належать:
розміри і маса тіла, величина території для однієї особини,
специфічна народжуваність і специфічна смертність, плодючість,

тривалість життя і репродуктивного періоду.
Популяція є не тільки структурною одиницею виду, але й
елементарною одиницею біоценозу.

Популяція може існувати лише в межах відповідного біоценозу
(екосистеми). Розрізняють:
- ценопопуляції – сукупність особин виду в межах окремого

фітоценозу;

43