Page 23 - 6839
P. 23

–  використовуючи  репрезентативні  вибірки  особин,  які  ростуть  у  різних
            еколого-ценотичних та антропогенних умовах і перебувають в одному віковому
            стані,  враховують  основні  кількісні  морфопараметри  прямого  виміру  та
            алометричні;

                  – на основі матриці вихідних даних обчислюють коефіцієнти варіації всіх
            морфопараметрів;  надалі  перевага  віддається  тим  із  них,  які  найбільше
            варіюють;  параметр,  що  мало  змінюється  за  еколого-ценотичним  градієнтом,

            майже не несе інформації про зміни стану особин;
                  –  матриця  вихідних  даних  використовується  також  для  розрахунку
            коефіцієнтів  парної  кореляції  між  усіма  ознаками;  на  основі  таких  матриць

            складають  кореляційні  плеяди  ознак,  які  дозволяють  виявити  групи
            найщільніше  пов’язаних  між  собою  ознак;  із  такої  окремої  групи  недоцільно
            брати  декілька  ознак  –  вони  дублюють  одна  одну,  бо  несуть  близьку

            інформацію;
                  –  на  основі  матриці  вихідних  даних  методом  факторного  аналізу
            знаходиться факторне рішення; факторні навантаження ознак, які отримують у
            ході факторного аналізу, обирають так, щоб ознаки з найвищими факторними

            навантаженнями входили до складу ключових;
                  – на основі отриманої інформації на попередніх етапах розглянутого

            алгоритму та при обов’язковому врахуванні біологічного значення кожної з
            ознак обирають три-п’ять, які детермінують віталітет.

                                                Практична частина


                  Завдання 5.1. Вивчення віталітетної структури популяцій S.bifolia
                  На  основі  аналізу  таблиць  зміни  середнього  значення  23  морфологічних

            ознак 10 популяцій проліски дволистої охарактеризувати віталітетну структуру
            популяцій виду в умовах Карпатського регіону.
                  1.  Для  діагностики  віталітету  особин  проаналізувати  статистичні

            показники морфологічних ознак  S.bifolia об’єднаної  вибірки;
                  2. На підставі аналізу розмаху мінливості  цих ознак зробити розбивку на
            класи віталітетності:   А - особини високого класу віталітетності, В - особини

            середнього класу віталітетності; С - особини низького класу віталітетності.
                  3. Проаналізувати середні значення морфоознак по популяціях і віднести їх
            до того іншого класу віталітету.
                  4.  За  сукупністю  ознак  у  кожному  з  класів  віталітету  зробити  висновок

            щодо стану кожної популяції.





                                                                                                           23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28