Page 13 - 6833

кишковий тракт дощових хробаків, ущільнюються і
викидаються у вигляді невеликих грудочок — капролітів, які
відрізняються високою водостійкістю. Структуроутворенню
сприяють також колоїдні продукти життєдіяльності і автолізу
мікроорганізмів, які є доброю цементувальною речовиною в
ґрунті.
Всі фактори структуроутворення діють спільно.
Наприклад, коріння рослин виступає як біологічний фактор
(джерело гумусу) і як фізико-механічний (ущільнення і
спушування). Промерзання і відтавання, змінюючи тиск,
виступає як фізико-механічний фактор, а коагулюючі колоїди
певною мірою впливають і на дію фізико-хімічних факторів.
Сукупна дія факторів структуроутворення нерозривно пов'язана
з природними умовами ґрунтоутворення.
Ґрунт має трифазну структуру, оскільки складається із
твердих частинок, води і повітря. З екологічної точки зору, в
ґрунті розрізняють мінеральну й органічну частини, водний
розчин, ґрунтове повітря і ґрунтовий світ мікробів, рослин і
тварин. Органічна частина ґрунту формується завдяки
продуктам гуміфікації і неповного розкладу рослинних та
тваринних решток. Від характеру ґрунту і наявності в ньому
органічної речовини значною мірою залежить його родючість,
багатство рослинного покриву і продуктивність.
Гранулометричний склад ґрунтів характеризується
розмаїттям компонентів і поділяється таким чином:
- крупно зернисті піски (0,2-2 мм);
- мілкозернисті піски (0,2-20 мк);
- суглинки (2-20 мк);
- мінеральні колоїди (в основному глина) — менше 2 мк.
Компоненти крупніші 2 мм являють собою гравій.
Структура ґрунту визначається її агрегованістю і
поділяється на дрібнозернисту і грудкувату. Ґрунти з
грудкуватою структурою, на відміну від дрібнозернистої, добре
доступні для води і добре постачаються повітрям. Від складу і
структури ґрунту залежить розміщення і життєдіяльність живих
організмів.

13