Page 8 - 6833

Для міських умов забруднені ґрунти розглядають
насамперед як джерело вторинного забруднення атмосферного
повітря. На основі сполучених геохімічних і гігієнічних
досліджень установлена можливість використання рівня
хімічного забруднення ґрунтів як індикатора негативного стану
атмосфери й оцінки ступеня небезпеки забруднення території
для здоров'я населення. Базою для оцінювання рівня
забруднення ґрунтів у цьому випадку є значення фонової
концентрації розглянутої речовини в ґрунтах регіону. Звичайно
такі підходи використовують при аналізі забруднення території
важкими металами й іншими токсичними елементами.
Геохімічним фоном називають середній вміст хімічного
елемента в ґрунтах за даними вивчення статистичних параметрів
його розподілу. Геохімічний фон є регіональною чи місцевою
характеристикою ґрунтів і порід.
Ділянка території, у межах якого статистичні параметри
розподілу хімічного елемента вірогідно відрізняються від
геохімічного фону, називається геохімічною аномалією.
Геохімічні аномалії, у межах яких вміст забруднювальних
речовин досягає концентрацій, що роблять несприятливий вплив
на здоров'я людини, називають зонами забруднення. Рівень
забруднення характеризується величиною коефіцієнта
концентрації Кс, що визначають зі співвідношення (1.1):
Кс = Сі/Сф, (1.1)
де Сі — концентрація забруднювальної речовини в ґрунті;
Сф — фонова концентрація забруднювальної речовини,
мг/кг ґрунту.
Забруднення звичайно буває поліелементним, і для його
оцінки розраховують сумарний показник забруднення, що
представляє собою аддитивну суму перевищень коефіцієнтів
концентрацій над фоновим рівнем (1.2):
Zc =Σ Кс - (п - 1), (1.2)
де Кс — коефіцієнт концентрації елемента;
n — число елементів з Кс> 1.

8