Page 5 - 6830
P. 5

1. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЯМИХ ВИМІРЮВАНЬ
                   3  погляду  опрацювання  результатів  спостережень,  пряме  вимірювання  -  це

            вимірювання  однієї  величини,  в  якому  її  значення  отримують  безпосередньо  за  показом

            відповідного приладу, без необхідних для знаходження значення вимірюваної величини додаткових
            обчислень (вимірювання сили струму - амперметром, температури - термометром тощо).

                   Значеннявимірюваноївеличинивважаєтьсязнайденим              прямо,       коли      шкала
            вимірювальногозасобупроградуйована                               прямо                          у

            відповіднихзначенняхвимірюваноївеличиниабопосередньо               через      таблицючиграфік.

            Вимірювання  є  прямим  навітьякщонеобхідновиконатидодатковівимірюваннявпливних
            величин, наприклад, щобзробитикорекціюсистематичнихпохибок.

                   Виробничівимірювання,  як  правило,  виконуються  одноразово.  Однак  при
            цьомуобчисленнянайвірогіднішого результату вимірювання та оцінкайоготочностіутруднені.

                   Лабораторнівимірюванняздійснюютьсябагаторазово                                          й
            даютьдеякусукупністьрезультатівспостережень, якіслідвідповідноматематичноопрацювати.

                   Відомо,        що        при       достатньовеликійкількостівипадкових           величин

            їхпоявапідпорядковуєтьсяпевному                    закону.               Якщо                 по
            осіабсцисвідкластирізнізначеннявипадкових величин x i , а по осі ординат.


















                                  Рисунок 1.1 – Крива нормального розподілуймовірностей
                   відноснукількість       величин       даногозначення        (тобтокількість      величин

            даногозначенняN iподілену  на  загальнуїхкількістьn),  то  при  n            дістанемокриву,
            зображену на рис. 1.1. - так званий нормальний закон розподілувипадкових величин.

                   Аналітична форма нормального закону розподілувипадкових величин:

                                                                      ( x   ) 2
                                                              1        2
                                                f  (x , , )     e  2
                                                              2
                                                                                                        (1.1)
                   де     -  математичне сподівання випадкової величини (центр групування  її значень;

                                                                                              2
            можна  вважати,  що     збігається  з  істинним  значенням  величини  X);     -  дисперсія
            випадкової величини (розсіяння значень випадкової величини відносно центра групування);
            е—основа натуральних логарифмів.
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10