Page 22 - 6824

Програма роботи полігонів може складатися з двох частин: 1) обов’язкової

з єдиними вимогами для зіставлення даних; 2) специфічної відповідно до

особливостей регіону та конкретних завдань.

Отже, питанню наземного забезпечення в контексті ДЗЗ останніми роками

приділяють значну увагу, розуміючи їхню важливість для ефективної

тематичної інтерпретації аерокосмічних матеріалів, залучення їх до структури

ГІС, моделювання об’єктів та явищ, удосконалення й уніфікації методик і

апаратури. Проте в умовах сучасної України розуміння здебільшого

декларують, не роблячи вагомих кроків для створення ефективної

полігональної дослідної мережі. Така мережа повинна охоплювати всю

регіональну різноманітність території України і ґрунтуватися на структурно-

морфологічних принципах фізико-географічного районування.

Створення мережі повинно відбуватися паралельно з розробкою базової та

додаткової програми роботи полігонів, забезпечення їх апаратурою і

кваліфікованими спеціалістами.

Розділ 3. Вимоги до космічної інформації

Матеріали космічної зйомки (МКЗ) є об’єктивним і найбільш ємним

джерелом фотограмметричної та семантичної інформації про стан поверхні

Землі та об’єктів на ній. МКЗ формуються методами дистанційного зондування

Землі в бортових сенсорах (системах реєстрації інформаційних

електромагнітних полів) космічних апаратів, що рухаються навколо Землі

згідно з законами небесної механіки на висотах від 200 км до 36 тис. км.

“Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) з космосу – отримування даних про

Землю з космосу, використовуючи властивості електромагнітних хвиль,

випромінюваних, відбиваних, поглинених чи розсіюваних об’єктами

зондування” [ДСТУ 4220-2003].