Page 25 - 6824

Безпосередньо у практиці ДЗЗ із космосу на даний час застосовують тільки

частки вказаних діапазонів електромагнітних випромінювань через обмеження,

що пов’язано з прозорістю атмосфери. Існує кілька спектральних інтервалів, в

яких електромагнітне випромінювання майже цілком пропускається

атмосферою – це так звані вікна прозорості атмосфери.

Для пошуку родовищ корисних копалин у геології використовують такі

спектральні діапазони зйомки: панхроматичний, 0,64 мкм, 0,68 мкм, 0,4–1,1

мкм, 1,55–1,67 мкм, 2,1–2,3 мкм, 10–12 мкм, мікрохвильовий.

Для визначення притоку вуглеводневих флюїдів (лат. fluidus – текучий)

найбільш доцільним є діапазон зйомки 2,27–2,46 мкм.

Зміни рослинності краще відображаються в діапазоні електромагнітних

хвиль 0,6–0,9 мкм, а зв’язаність із змінами в гірських породах – в ближньому

(0,7–0,9 мкм) та середньому інфрачервоному (1,6–1,7 мкм, 2,0–2,4 мкм)

діапазонах. На космічних знімках ґрунт яскравіше, ніж зелена рослинність, в

діапазоні 0,66–0,72 мкм, а зелена рослинність яскравіша за ґрунт в діапазоні

0,72–0,8 мкм. У середньому інфрачервоному діапазоні вода має декілька смуг

поглинання (1,4 мкм; 1,9 мкм й 2,7 мкм), в яких спектральний відгук поверхні

Землі та рослинності послаблений.

Для вимірювання вологості і температури поверхні та шарів атмосфери в

метеорологічних космічних апаратах використовуються інфрачервоні хвилі

діапазону 3,0–5,0 мкм та 9,0–15,0 мкм, а для вимірювання вмісту вологості

атмосфери – 6,0–8,0 мкм. Для оперативної оцінки вологості поверхонь,

льодової обстановки водних поверхонь та їх забруднень нафтопродуктами

ефективним є використання всепогодної радіолокаційної зйомки у

сантиметровому діапазоні спектра.

За вимогами до часових й просторових параметрів даних ДЗЗ задачі

можуть бути поділені на 4 групи:

1. Неоперативні задачі, що відрізняються низкою періодичністю

оновлення інформації (рік й більше).