Page 21 - 6824

інформаційні ознаки. Від правильності калібрування даних ДЗЗ залежать

надійна змістовна (тематична) інтерпретація результатів ДЗЗ, побудова

математичних моделей для програмування, вимоги до параметрів апаратури для

дистанційних вимірювань та їхньої періодичності, можливості удосконалення

технології та апаратних засобів ДЗЗ.

Створення системи геоінформаційного космічного забезпечення для

визначення джерел та розмірів небезпеки й ухвалення рішень у кризових

ситуаціях – одне з головних завдань чинної Національної космічної програми

(2003–2007). Проте в ГІСах головну частину геоінформації становлять втілені в

картах дані традиційних багаторічних досліджень. Аерокосмічні дані є одним з

джерел інформації. Перш ніж стати об’єктивною складовою ГІС, вони

проходять процедуру калібрування, тематичної інтерпретації та верифікації з

використанням наземних даних.

В Україні проведено багаторазові космічні та авіаційні знімання.

Проте їхня регулярна тематична інтерпретація з метою систематичного

дистанційного контролю за екологічним станом земель, рослинності та

водойм фрагментарна і недостатня.

Територіальна фрагментарність наземних досліджень у контексті ДЗЗ

спонукає до розробки науково обґрунтованих підходів з метою створення

широкої мережі дослідних полігонів. Чималу роль тут може відіграти вже

наявна в Україні розгалужена мережа станцій, стаціонарів та полігонів різних

відомств і вузів. На мережі режимних вимірювань повинна ґрунтуватися

система екологічного моніторингу, а на оперативній регулярно одержуваній

інформації про екологічний стан територій та акваторій з літальних апаратів у

різноманітних діапазонах спектра – система дистанційного екологічного

моніторингу. Потрібно створювати спеціальні полігони як базову частину

науково-пошукового, експериментального етапу програми дистанційних

знімань. Організація роботи на них передбачає супутникове, літакове й наземне

знімання.