Page 19 - 6824

Незважаючи на великий обсяг досліджень, проблема виконання науково

обґрунтованих комплексних програм зондування Землі і аналізу виконання

задач екології та господарської діяльності достатньо не опрацьована і вимагає

застосування спеціальних методів. Тому постає необхідність виконання нових

досліджень та розробки методології на основі узагальнень наявних знань та

досвіду експертів, яка дозволить моделювати функціонування систем ДЗЗ у

різних ситуаціях і оцінювати їх інформаційно-технічну та економічну

ефективність.

Наземні дані допомагають виконувати головну процедуру тематичного

опрацювання матеріалів ДЗЗ – дешифрування (розпізнавання образів), яка

суттєво ускладнена можливим формуванням різними композиціями параметрів

земної поверхні однакових або близьких параметрів випромінювання–відбиття.

У результаті збільшуються обсяги одержаної з матеріалів

дистанційних знімань інформації та ступінь їхньої інформативності,

зростає ймовірність правильного розпізнавання інформативного сигналу

та ступінь правдоподібності моделей природних систем і процесів,

підвищується однозначність та правильність інтерпретації досліджуваних

феноменів. З’являється змога прогнозувати екологічні стани, шукати

корисні копалини, ухвалювати оптимальні щодо природокористування

управлінські рішення.

Зусиллями вчених різних країн зібрано значний масив даних щодо

відбивних (випромінювальних) властивостей різноманітних земних покривів у

різних станах та в різні періоди функціонування, зроблено висновки про

просторово-часові закономірності досліджених явищ, удосконалено апаратуру

та методику, створено нові системи для одержання точніших та достовірніших

даних. Накопичений досвід засвідчує реальну можливість створення порівняно

універсальної базової методики наземного забезпечення ДЗЗ, яка шляхом

доповнення та спрощення за неодмінної умови стандартизації могла б

забезпечувати єдність наземних і дистанційних досліджень.