Page 23 - 6822

Еквівалентний об’єм стандартного розчину можна
знайти розрахунковим способом за формулою)

V V
2 1
V  V 2 + V V
екв
п 1 E 
 10  1
V V
п 2
або
V V
V  V – 2 1 (3.4)
екв 1 V V  E
п 2 
 10  1
V V
п 1
де ∆Е – зміна ЕРС чарунки між двома моментами
титрування, що знаходяться до або після точки еквівалентності.
При цьому ∆Е = | Е 1 – Е 2| > 0, якщо для розрахунку
використовується область титрування, що лежить до точки
еквівалентності, і ∆Е = - | Е 1 – Е 2| < 0, якщо ця область лежить за
точкою еквівалентності або ж титрування проводять методом
добавок (Е 1 і Е 2 – значення ЕРС чарунки, які відповідають
прибавленим об’ємам V 1 і V 2 стандартного розчину ).
Значення коефіцієнту , що відповідає температурі
титрованого розчину, знаходять за довідником.
При використанні методу добавок пряма,
побудована в координатах Грана, пересікає від’ємну піввісь V, а
розрахунок за формулами (2.9) дає від’ємне значення V екв. Це
означає, що об’єм стандартного розчину V екв містить таку ж
кількість визначуваних іонів, що і взятий об’єм аналізованого
розчину. Метод добавок дозволяє визначати дуже низькі
концентрації речовин.
Титрування з використанням кольорового
індикатора основ і сильних кислот в дуже розведених розчинах
часто неможливе або зв’язане з великою похибкою. Визначення
точки еквівалентності за інтегральними або диференційними
кривими потенціометричного титрування в цьому випадку
приводить до помилкових результатів в основному через вплив

23