Page 54 - 6819
P. 54

Т    
                                         d   3  екв  зг  .             (7.32)
                                                   1 , 0
              Послідовність розрахунку:
              1  Складають  розрахункову  схему  вала  (статистично
         визначувана  балка,  навантажена  зосередженими  зусиллями  і
         моментами; точки прикладання цих сил і моментів приймаються
         посередині довжини елементу, який передає їх на вал).
              2  Якщо  зусилля,  що  діють  на  вал,  розташовані  не  в  одній
         площині, одну й ту ж балку розглядають навантаженою окремо в
         двох  взаємно  перпендикулярних  площинах  (горизонтальна  і
         вертикальна), розклавши зусилля на складові в цих площинах.
              3  Реакції  опор  та  згинальні  моменти  визначаються  окремо
         для  балки  в  кожній  з  площин,  а  далі  їх  геометрично
         підсумовують, будують епюри Т зг окремо по площинах і сумарну.
              Розрахунок  вала  на  втомну  міцність.  Розрахунок  на  опір
         втомі  полягає  в  тому,  що  для  кожного  приблизно  небезпечного
         перерізу  визначають  дійсний  коефіцієнт  запасу  міцності  s  і
         порівнюють його з допустимим значенням цього коефіцієнта [s].
                                              s  s
                                        s            s ,          (7.33)
                                               2
                                              s   s 2
                                                  
         де  s  і  s  – коефіцієнти запасу міцності відповідно при згині та
                  
         крученні.  При  розрахунку  осей  формула  (7.33)  набуває  вигляду
         s= s    s , оскільки осі зазнають тільки деформацій згину.
             
                                                        
                       s          1      ,       s     1      ,         (7.34)
                                               
                            K                       K 
                                a                      a
                                       m                  m
                            K  K                    K  K
                              d  v                    d  v
         де   ,   – межі витривалості відповідно при згині  і крученні,
                1   1
         при  симетричному  циклі  навантаження;   ,   –  амплітуда
                                                          a    a
         напружень  циклів  при  згині  та  крученні;   ,   –  середні
                                                            m     m
         напруження циклів відповідно при згині та крученні;  K ,  K  –
                                                                         
         ефективні  коефіцієнти  концентрації  напружень  відповідно  при
         згині та крученні [4,5];  K ,  K – коефіцієнти впливу абсолютних
                                     d   v
         розмірів  поперечного  перерізу  (масштабний  фактор)  і  стану
         поверхні валу [4,5];  ,  – коефіцієнти чутливості до асиметрії
                                    
         циклу напруження відповідно при згині та крученні [4, 5].
              Значення меж витривалості  ,   визначають:
                                              1   1
               =(0,4÷0,45)  – для вуглецевих сталей при згині;
                 1            в
                                          54
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59