Page 30 - 6812
P. 30
співвідношенням
N=l/l 1, (2.17)
де l – довжина звареного шва.
Рекомендована кількість ділянок, на які доцільно
розбивати просвічувані зварені з’єднання виробів типу
порожнистих тіл обертання для різних схем просвічування
наводяться в табл. 19 – 21 [2], табл.14 – 16[4].
Вибір розміру ділянки, яка контролюється за одну
експозицію при радіографії зварених з’єднань плоских довгих
виробів та порожнистих тіл обертання, залежить від сумарного
часу t , який затрачається на просвічування всього зварного
з’єднання:
t = N(t+t ), (2.18)
де N – число дільниць на контролі всього зварного з’єднання;
t – допоміжний час, який затрачається на підготовку однієї
ділянки до просвічування (очищення і розмічування шва,
установлення і зняття еталонів чутливості, маркувальних
знаків і касет і просвічування і ін.);
t – час просвічування, який затрачається на контроль однієї
ділянки.
При контролі плоских видовжених виробів кількість
ділянок N, на які розбивається зварений шов при його
просвічуванні конічним пучком ІВ з кутом колімації 2
(рис. 2.2), визначається співвідношенням:
N = l / l 1, (2.19)
де l -довжина звареного шва; l -довжина контрольованої
1
ділянки шва, який дорівнює
l =2(F-)tg. (2.20)
1
Очевидно, що при збільшенні кута реальна товщина
ОК ' стає значно більшою від товщина ОК при
перпендикулярному просвічуванні, а також зростає і реальне
значення фокусної вістані F, тому це вимагає обмеження кута
, щоб цими чинниками можна було знехтувати.
30