Page 10 - 68
P. 10

Теоретична механіка




                                        1   СТАТИКА ТВЕРДОГО ТІЛА

                                         § 3  Предмет статики твердого тіла

                                  Статика  твердого  тіла  (статика)  –  це  розділ  теоре-
                                  тичної механіки, в якому розглядається перетворення
                                  системи сил в еквівалентні їм системи і визначаються
                                  умови рівноваги твердих тіл під дією різних систем сил.
                                  Основними завданнями статики є:
                                  1. Перетворення системи сил, що діють на тверде тіло, в
                            системи, їм еквівалентні.
                                  2. Визначення умов рівноваги системи сил, що діють на
                            тверде тіло.
                                  3. Визначення положення центра ваги твердого тіла, сис-
                            теми тіл.
                                  Найголовнішим з цих завдань є визначення умов, яким
                            повинна задовольняти система сил, що діє на тверде тіло, щоб
                            воно знаходилось в рівновазі.

                                            § 4  Основні поняття статики

                                  Основними поняттями статики, як і всієї механіки, є.
                                  1.  Сила  –  це  фізична  величина,  яка є  мірою  взаємодії
                                  матеріальних об’єктів і вказує на інтенсивність і на-
                                  прям даної взаємодії.
                                  Таке  визначення  сили  не  є  всеохоплюючим.  Не  кожну
                            взаємодію (наприклад, взаємодію між елементарними частин-
                            ками  в  ядрі,  атомі)  можна  описати  силою.  Але,  як  показала
                            практика, більшість взаємодій, особливо взаємодії між матері-
                            альними об’єктами,  рухи  яких  вивчає  механіка,  найефектив-
                            ніше описувати силами.
                                  З визначення випливає, що сила – це вектор. Як кожний
                            вектор, сила характеризується точкою прикладання, напрямом
                            і  величиною  (модулем).  В  механіці  вектор  сили  найчастіше
                            позначається великими буквами латинського алфавіту (напри-
                                                                                     
                            клад,  S ,  Q ,  R  і т.д.). На рис. 1 зображено вектор сили  F , де
                             A  – точка прикладання сили, величина відрізка  AB  визначає


                            10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15