Page 8 - 6783

через призму окремих суспільних наук, при якому фактично йдеться про

заперечення самостійного предмета політології. Згідно з таким
інтеграційним підходом до політології остання виступає метатеорією
політики і включає в себе численні галузі наукового знання про

політику: політичну філософію, політичну історію, політичну
соціологію, політичну психологію, політичну географію тощо. Таке
розширене трактування політології знімає питання про неї як про окрему
науку і навчальну дисципліну;

2) аналітико-концептуальний підхід, представники якого
фіксують увагу на окремих сторонах, функціях політичних процесів,
компонентах політичного життя, вважаючи, наприклад, предметом

політології то владу, то політичну систему суспільства, то демократію,
державу, політичну культуру, закономірності світового політичного
процесу тощо.

На наш погляд, особливості політології як окремої науки про
політику найповніше відображає категорія «політична система
суспільства», оскільки остання є інтегративною категорією, що

органічно поєднує всі інші категорії політології – політичні інститути,
політичні відносини, політичні процеси, політико-правові норми,
політичну свідомість і культуру тощо, а тому є центральною у науці про
політику.

Із усіх галузей наукового знання про політику лише політологія
має політичну систему суспільства загалом як свій предмет. Вона є
єдиною наукою, яка досліджує численні прояви політичного життя

суспільства в систематизованому вигляді. Отже, політологія як наука
про політику – це наука про політичну систему суспільства та її
різноманітні підсистеми: інституціональну, комунікативну, нормативну,
функціональну, ідеологічну тощо. З огляду на те, що центральним

елементом будь-якої політичної системи є політична влада (і головним
чином влада державна), політологію часто визначають як науку про

владу в суспільстві.
Загальновідомо, що будь-яка наука відображає не всю сукупність
відповідних явищ та процесів, а насамперед закони їхнього виникнення і
функціонування, тобто необхідні, стійкі, істотні і повторювані зв’язки

між явищами (або закономірності, коли існує регулярна повторюваність
закону).
Щодо існування закономірностей політики, а також відповідних їм

і відображених у теоретичній формі законів чи закономірностей
політології потрібно зазначити, що вони, звичайно, не діють із такою

8