Page 6 - 6783
P. 6

формулює ціннісно-нормативні критерії політики. Політична філософія

           є  найбільш  загальним  і  абстрактним  рівнем  пізнання  політики,  тому
           виступає складовою філософії, а не політології.
                  Історична  наука,  вивчаючи  минуле  людства  в  усій  його

           конкретності  й  багатоманітності,  головним  чином  досліджує  процес
           розвитку  політичного  життя  суспільства,  державних  інститутів, партій,
           рухів  і  в  цій  іпостасі  виступає  як  політична  історія.  Принципова
           відмінність історичного дослідження від політологічного полягає в тому,

           що  перше  йде  від  вивчення  конкретних  подій,  процесів,  фактів  до
           певних  теоретичних  узагальнень,  тоді  як  друге  використовує  вже
           існуючі теоретичні узагальнення про політику (ідеї, гіпотези, концепції

           тощо) при аналізі конкретних явищ і процесів. Політологія – це теорія
           політики, а не її історія.
                  Найскладнішим  є  зв’язок      політології    з  соціологією,  зокрема  з

           політичною  соціологією.  Згідно  з  одним  із  найбільш  прийнятних
           визначень,  соціологія  є  наукою  не  про  всю  сукупність  суспільних
           відносин, а лише про соціальні відносини як один із їхніх різновидів. А

           останні  –  це  не  всі  наявні  в  суспільстві  відносини,  а  лише  ті,  які
           складаються  між  історично  та  об’єктивно  сформованими  спільностями
           людей: класові, етнічні, демографічні тощо. Виокремлені на основі  їхніх
           суб’єктів  соціальні  відносини  складаються  щодо  різних  об’єктів:

           виробництва,  власності,  політичної  влади,  цінностей  культури  тощо  і
           виступають,  відповідно,  як  соціально-економічні,  соціально-політичні,
           соціально-культурні  та  інші  відносини.  А  це  означає,  що  соціологія

           вивчає не всю багатоманітність виявів політичного життя суспільства, а
           лише  ті  з  них,  суб’єктами  яких  є  соціальні  спільності.  У  дослідженні
           політичної сфери соціологія йде від соціального до політичного, тобто
           від  відносин  між  соціальними  спільностями  до  відносини  з  приводу

           політичної  влади.  Тобто  вона  вивчає  «людський  вимір»    політичних
           процесів, виступаючи як політична соціологія. Політологія ж, навпаки,

           йде  від  визначень  політики,  влади  до  їхніх  суб’єктів,  і  в  тому  числі
           соціальних.  Вона  традиційно  вивчає  в  основному  інституціональний
           аспект  політики,  передусім  організацію  та  діяльність  держави,  весь
           механізм політичної влади.

                  Політологія          органічно         пов’язана         з     такими        складовими
           правознавства  як  теорія  держави  і  права  та  наука  конституційного
           права. Теорія держави і права вивчає основні закономірності державно-

           правової  організації  суспільства,  її  сутність,  формально-організаційні
           структури.  Політологія  ж  у  вивченні  політики  не  обмежується

                                                               6
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11