Page 320 - 6783
P. 320

забезпечення  постконфліктного  будівництва;  боротьба  з  міжнародним

           тероризмом,  розповсюдженням  зброї  масового  знищення,  нелегальним
           обігом  наркотичних  речовин,  торгівлею  людьми,  відмиванням  грошей;
           впровадження  міжнародних  освітніх  та  наукових  програм;  надання

           гуманітарної  допомоги  країнам,  постраждалих  від  стихійних  лих  та
           техногенних  катастроф;  сприяння  демократичному  розвиткові  країн,
           забезпеченню  дотримання  основоположних  прав  людини,  боротьбі  з
           корупцією,  ефективному  функціонуванню  механізмів  державного

           управління. Ці напрями свідчать про те, що Північноатлантичний альянс
           як  об’єднання  найбільш  успішних  демократичних  держав  світу
           здійснює, насамперед, не військову та оборонну співпрацю, а політичну,

           правову  та  співпрацю  із  захисту  спільних  цивілізаційних  цінностей та
           свобод.
                  Відносини         України,        як     і    низки       інших        центрально-          і

           східноєвропейських держав, з НАТО здійснюються на основі програми
           «Партнерство  заради  миру»,  прийнятої  цією  організацією  і  підписаної
           відповідними  державами.  У  межах  програми  відносини  з  Україною

           мають  характер  «особливого  партнерства»,  що  визнає  міжнародну
           вагомість України та її безперечний потенціал у Європейській безпеці. У
           1997 р. в Києві було відкрито Інформаційний центр НАТО, призначення
           якого полягає в тому, щоб оперативно надавати достовірну інформацію

           про  цю  організацію.  У  цьому  ж  році  було  підписано  «Хартію  про
           особливе  партнерство  між  НАТО  й  Україною»,  в  якій,  зокрема,
           задекларовані  гарантії  безпеки  України  в  новій  системі  європейського

           порядку. Однією з форм партнерства є проведення спільних військових
           навчань, у тому числі на території України.
                  Ще  донедавна  в  українському  суспільстві  панували  радянські
           стереотипи  щодо  НАТО  як  агресивного  військового  блоку.  Державної

           політики  щодо  подолання  негативного  сприйняття  Альянсу  в  Україні
           ніколи  не  проводилося.  Тому  за  даними  2007  р.  лише  30  %  громадян

           України  підтримували  вступ  України  до  цієї  організації.  Згідно  з
           соціологічними           дослідженнями,            у     віковому         розрізі      кількість
           прихильників  інтеграції  України  до  НАТО  серед  людей  середнього  і
           особливо  молодого  віку  незрівнянно  вища  за  кількість  прихильників

           НАТО серед людей старшого віку.
                  Опозиційні до правлячої еліти в Україні в 2005–2010 рр. політичні
           кола наполягали на необхідності проведення референдуму щодо вступу

           нашої  країни  до  Альянсу.  Хоча  чинне  українське  законодавство  не
           вимагає проведення референдуму щодо вступу держави до міжнародних

                                                          32  0
   315   316   317   318   319   320   321   322   323   324   325