Page 110 - 6767
P. 110
де r – сумарна кількість одиниць обладнання, які ремонтуються згід-
с
но з видами ремонту в плановому періоді.
Друга група – робітники, праця яких погано піддається норму-
ванню в зв’язку з дискретністю робіт
r K
P зм , (8.3)
рем
Н
де К – коефіцієнт змінності роботи обладнання;
зм
Н – норматив міжремонтного обслуговування на одного робітника.
8.2 Основи проектування
ремонтно-механічних цехів (РМЦ)
РМЦ мають відділення основні (демонтажне, заготівельне, меха-
нічне, слюсарно-складальне, випробувальне, фарбувальне, зварюва-
льне тощо) і допоміжні (заточувальне, склади металу, запчастин, ко-
мора інструменту, матеріалів тощо) відділення.
Вихідними даними для проектування РМЦ є відомість устатку-
вання, яке підлягає ремонту. За нею визначають трудомісткість ремо-
нтних робіт за рік в годинах, яку виражають одиницею ремонтної
складності (РО). Еталоном РО приймають трудомісткості ремонту
одного токарно-гвинторізного верстата 1К62, який належить до 11-ї
категорії складності ремонту.
Залежно від галузі промисловості ремонтні одиниці можуть мати
такі величини РО:
– автомобілебудування — 10;
– тракторобудування — 9,5;
– турбінобудування — 14;
– виробництво підшипників — 8,5;
– текстильне машинобудування — 7,5 і т.д.
На підставі вищевказаних даних, проектування РМЦ проводять
детальним і укрупненим способами: за детальним – визначають ви-
трати часу у верстато-годинах із врахуванням складності ремонтних
робіт. Коефіцієнт завантаження верстатів, на яких виготовляють де-
талі для заміни поломаних (К = 0,6...0,8); за укрупненим — визнача-
3
110