Page 36 - 6754
P. 36

акціонерного капіталу в руках невеликої кількості акціонерів поступово призвели
           до  перебудови  принципів  управління  корпораціями  за  інсайдерською  моделлю.
           Вона  найбільш  прийнятна  для  ситуації,  коли  є  кілька  великих  акціонерів  і
           необхідно узгодити їх інтереси, а проблема контролю найманих менеджерів не так
           актуальна. За такої структури чітко розділені функції нагляду і виконання.
                  Комбінація  елементів  сучасних  моделей  корпоративного  управління  є
           однією  з  основних  рис  української  моделі.  Яскравим  прикладом  поєднання
           елементів аутсайдерської та  інсайдерської моделей є діяльність наглядової ради.
           Відповідно до українського законодавства наглядова рада підприємства здійснює
           управлінські  і  контролюючі  функції,  що  притаманно  німецькій  та  японській
           моделям  корпоративного  управління.  На  сьогодні  недостатньо  розвинений

           фондовий  ринок  України  унеможливлює  застосування  акціонерами  такого
           інструмента,  як  продаж  акцій,  що  є  основою  американської  моделі
           корпоративного управління. Діяльність керівників в інтересах власників капіталу
           сприятиме  застосуванню  внутрішніх  механізмів  контролю  одночасно  з
           продовженням процесу концентрації акціонерного капіталу за рахунок зменшення
           загальної  кількості  акціонерів  і  збільшення  кількості  зовнішніх  акціонерів  –
           власників  великих  пакетів  акцій.  Це  є  необхідною  умовою  для  підвищення
           ефективності корпоративного управління.
                  На вітчизняних підприємствах в чистому вигляді не діє жодна з наведених
           вище моделей корпоративних відносин оскільки єдиної універсальної моделі, що є
           прийнятною  для  всіх  підприємств  і  забезпечує  ефективність  їх  фінансово-
           господарської  діяльності,  не  існує.  Застосування  тієї  чи  іншої  моделі
           корпоративних відносин може бути визначено тільки шляхом апробації в умовах
           конкретного підприємства.
                Організаційна  структура  –  це  стійка  цілісна  сукупність  внутрішніх  та
           відокремлених         структурних        підрозділів,      розташованих         в     ієрархічній
           послідовності,  зумовлених  місією  та  стратегічними  цілями  корпорації.
           Організаційно-управлінська               структура           характеризується            певними
           горизонтальними  та  вертикальними  взаємозв’язками,  які  визначені  внутрішніми
           корпоративними та законодавчими нормами.
                  Основні  принципи,  яким  повинна  відповідати  організаційна  структура
           корпорації:
                  -        організаційна  структура  повинна  відображати  корпоративні  цілі,
           задачі та відповідати умовам зовнішнього середовища;
                  -        оптимальний розподіл праці по рівням ієрархії;
           наявність вертикальних та горизонтальних взаємозв’язків.
                  Організаційна  структура  будь-якої  системи  пов’язана  з  досягненням  її
           глобальної  мети.  Організаційна  структура  є  формою  організації  елементів
           об’єднань  підприємств  як  системи.  Існує  декілька  підходів  щодо  визначення
           поняття  організаційної  структури  управління.  Структура,  яка  відображає  синтез
           взаємозв’язків  різних  елементів,  що  спрямовані  на  досягнення  визначеної  мети,
           називається організаційною.




                                                           36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41