Page 41 - 6754

Державне регулювання діяльності корпорацій передбачає використання
ряду методів, під якими розуміють способи впливу держави в особі законодавчих і
виконавчих органів на сферу їх діяльності відповідно до національної економічної
політики.
Методи державного регулювання за формами впливу на суб’єктів
господарювання поділяються на: методи прямого і методи непрямого
(опосередкованого) впливу.
До методів прямого державного впливу на діяльність корпорацій належать
такі:
- визначення стратегічних цілей розвитку економіки та їх відображення в
індикативних та інших планах, цільових програмах;

- державні замовлення і контракти на поставки певних видів продукції,
виконання робіт, надання послуг;
- державна підтримка програм, замовлень і контрактів;
- нормативні вимоги до якості та сертифікації технології та продукції;
- правові й адміністративні обмеження та заборони щодо виробництва
певних видів продукції;
- ліцензування операцій з експорту та імпорту товарів, тобто
зовнішньоторговельних операцій.
Суть методів прямого державного регулювання полягає в тому, що вони не
передбачають створення додаткового матеріального стимулу, не загрожують
фінансовими збитками і опираються на силу державної влади.
Методи непрямого (опосередкованого) державного регулювання діяльності
корпорацій ґрунтуються переважно на товарно-грошових інструментах та
важелях, визначають правила гри в ринковому середовищі та впливають на
економічні інтереси суб’єктів господарювання. До цих методів належать:
 рівень оподаткування та система податкових пільг;
 регулювання цін;
 плата за ресурси;
 кредитні відносини;
 митне регулювання експорту й імпорту, валютні умови.
Сфера застосування опосередкованого регулювання в міру розвитку
ринкової економіки значно розширюється. Водночас зменшуються можливості

прямого втручання держави у процеси розширеного відтворення.
Залежно від засобів впливу на ринок розрізняють правові, адміністративні,
економічні, зокрема кредитно-грошові методи регулювання. Механізм поєднання
методів прямого й опосередкованого регулювання, а також правових,
адміністративних і економічних методів може бути різний залежно від ступеня
розвитку ринкових відносин, фінансової та економічної ситуації в державі.
Інтернаціоналізація комерційно-господарської діяльності зумовлює
необхідність існування чіткого механізму регулювання міжнародного спільного
підприємництва, здійснюваного відповідними державними структурами і
міжнародними організаціями.

41