Page 150 - 6753
P. 150

 2 P     P
                                                     P      2  D    2   
                                                           D         
                                                             0         0
                       Система рівнянь (3.19) може бути спрощена та зведена до одного
                  рівняння, якщо в перше рівняння  системи (3.19) підставити значення

                  інших  залежних  змінних   D,   D 1  і   ,  знайдених    відповідно  із
                                                                    
                  другого, третього та четвертого рівняння тієї ж системи (3.19), через
                  шукану змінну   P і  незалежну змінну   P 1.

                                     D            D 0          D 0        d P      
                                 P    0    -   P      -   P         =         V           (3.20)
                                   1                           2               dt
                                    2 P         2 P  2         0  P  0          P  0  
                                        1
                       Після згрупування членів із   P у лівій частині вищеприведеного
                  рівняння (3.20), отриманого із системи (3.19), а члени із незалежною

                  змінною   P 1  –  у  правій  частині  цього  ж  рівняння,  а  в  подальшому
                  поділивши  дві  частини  на  коефіцієнт,  який  стоїть  перед  змінною

                  величиною   P,  яку  необхідно  визначити.  В  результаті  отримаєм
                  наступний, досить складний, вираз:

                                    1        2 V    d P    D          1
                         P  +                   0         =     0                   P  .      (3.21)
                                                                                      1
                               1    1     D  0   P  dt    P   1   1   
                                              0
                                                                 1
                                                                            D
                                                                               0
                                 P 2   0   P                    P 2   0   P  
                  Із виразу (3.21), після введення наступних проміжних значень,
                                          1                  k            2 G  k 
                                k =              ,      k     ,       T   0                    (3.22)
                                      1    1          1 P   P          D      P
                                                             1             0   0
                                      P      P
                                       2    0
                  де  P ,  P  ,   ,  і  D 0  рівні  їх  номінальним  значенням,  які  взяті  для
                        1     2     0
                  стаціонарного режиму;
                              - визначають  по табличним залежностям густини водяної
                             P
                  пари від тиску, а

                         V    G  - маса водяної пари в об’ємі досліджуваного пристрою,
                            0    0
                  отримаємо  вираз,  що  дозволить    отримане  вище  диференційне
                  рівняння з врахуванням прийнятих  позначень записати у наступному

                  вигляді:
                                                          P  t
                                                P   Tt       k  P 1  t                  (3.23)
                                                           t     p 1








                                                                                                    150
   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155