Page 61 - 6745

рентгенолога. Аналогічні пульти управління можна застосовувати і в інших
системах отримання зображення, наприклад, на основі ядерного магнітного
резонансу або комп’ютерної томографії. Цифрове зображення можна записати

на магнітному носії, оптичному диску або ж на спеціальному записуючому
пристрої, здатному постійно вести реєстрацію зображення на плівку в

аналоговій формі.

В цифровій рентгенології можуть знайти застосування два класи
приймачів зображення: приймачі з безпосереднім формуванням зображення і
приймачі з частковою реєстрацією зображення, в яких повне зображення
формується шляхом сканування рентгенівським пучком або приймальним

пристроєм (скануюча проекційна рентгенографія). Записане на фотоплівці
зображення можна перетворити в цифрову форму за допомогою скануючого

мікроденситометра, але будь-яка інформація, зафіксована на фотоплівці з дуже
малою або, навпаки, дуже високою оптичною густиною, може бути спотворена
через вплив характеристик плівки. В цифрову форму можна перетворити і
ксерорентгенограму за допомогою скануючого денситометра або шляхом

безпосереднього зчитування зображення з селенової пластини. На даний час
існують системи, в яких рентгенівська плівка як реєстратор рентгенівського
випромінювання замінена пропорційною камерою, яка в сукупності з

електронними схемами підсилення і формування імпульсів представляє собою
лінійку на 256 практично незалежних каналів, що мають чутливу поверхню 1×1
мм. Ця система може бути віднесена до класу іонографічних приладів для

цифрової рентгенографії, що передають зображення на зовнішні пристрої
відображення. В інших цифрових рентгенографічних системах використовують
твердотільні приймачі з високим коефіцієнтом поглинання рентгенівського

випромінювання. В обох різновидах згаданих рентгенографічних систем
застосовується метод сканування з рядковою реєстрацією зображення, яке
відтворюється в ціле на дисплеї комп’ютера (сканувальна проекційна
рентгенографія). До іншого класу цифрових рентгенографічних систем слід

віднести люмінофори із пам’яттю, які потім реєструються за допомогою
приймача із безпосереднім формуванням зображення. Системи отримання

зображення із скануванням рентгенівським пучком і приймачем мають важливу
перевагу, оскільки в них добре пригнічується розсіювання. В цих системах
один коліматор розташовується перед пацієнтом з метою обмеження
первинного рентгенівського пучка до розмірів, необхідних для роботи

приймача, а інший – за пацієнтом, щоб зменшити розсіювання. Проекційні
рентгенограми синтезуються також сканерами комп’ютерної томографії і
виконують допоміжну роль при виділенні відповідного перерізу. Головним

недоліком сканувальних систем є те, що значна частина корисної вихідної
потужності рентгенівської трубки втрачається, що потребує збільшення до 10 с
часу експозиції.