Page 18 - 6745

накопичуються в пухлинах незалежно від їхньої локалізації та гістологічної
структури.
РФП, що використовуються в клінічній практиці, класифікують також за

хімічними ознаками: сполуки (суміші) — радіонуклід поєднується з носієм
шляхом справжнього хімічного зв'язку; комплекси —радіонуклід приєднується

до носія шляхом вторинного зв'язку (наприклад, комплекс ДТПА), колоїди —

речовини, що знаходяться в проміжному стані між розчинами та суспензіями;
генераторні похідні — речовини, які одержують на основі радіонуклідів із
генераторних пар: материнського та дочірнього продуктів. Причому
материнський продукт міцно утримується сорбентом, а дочірній легко

відділяється від материнського і накопичується в елюаті. Переваги генераторів
— можливість одержувати радіонуклід на місці у будь-який час. Недолік —

висока вартість, яка, однак, компенсується високою ефективністю
99
використання. Найпоширеніші дві генераторні системи: Мо— 99m Тс, 113 Sn—
113м
In.
З принципом роботи генератора можна ознайомитися на прикладі генератора
99 99m
Мо – Тс (рис.1.1). До основних елементів будь-якого генератора належать
захисний кожух, колонка та система комунікацій. У колонці знаходиться
сорбент, на якому фіксується материнський радіонуклід. Використовують

органічні (іонообмінні смоли) чи мінеральні (оксиди алюмінію, цирконію)
сорбенти.

1 – елюент (вакуумний флакон або шприц), 2 – колонка, 3 – фільтр, 4 – захист,

5– елюат (стерильний розчин 99m Tc – пертехнетату).
99
Рисунок 1.1 - Схема генератора Мо – 99m Тс: