Page 13 - 6745
P. 13

рухомим  об'єктом,  то  відбиті  сигнали  будуть  відрізнятися  від  коливань,  які
               генеруються перетворювачем, за частотним складом.
                      Використовуючи  цю  закономірність,  за  зміною  частоти  відбиття

               ультразвукового  сигналу  можна  визначити  швидкість  руху  досліджуваного
               об'єкта у напрямку, паралельному напрямку цього сигналу.

                      Допплерографію  використовують  для  визначення  швидкості  руху

                 об'єкта,  розташованого  на  певній  глибині  від  перетворювача.  Наприклад,
                 можна  виміряти  швидкість  кровотоку  в  ділянці,  розташованій  на  глибині,
                 яка цікавить дослідника.


                  1.2 Основні фізичні поняття електромагнітної променевої діагностики
                      Будь-яка речовина складається з атомів. У свою чергу атом складається з

               позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, що рухаються
               навколо нього. Ядро представлене позитивно зарядженими протонами, а також
               нейтронами, в яких не виявлено заряду. Лише ядро водню містить один протон.
               Протони  і  нейтрони  називають  нуклонами.  Число  протонів  у  ядрі  визначає

               атомний номер елемента, що є його основною характеристикою.
                      Різновиди  одного  й  того  самого  хімічнго  елемента  з  однаковим  числом
               протонів  і  різним  числом  нейтронів  називаються  ізотопами.  Взаємодія  ядра  і

               електронів  атома  визначається  наявністю  в  них  протилежних  електричних
               зарядів.
                      Згідно з сучасними поглядами електрон розглядають двояко: як частинку

               та  як  хвилю  і  вважають,  що  йому,  як  і  іншим  мікрочастинкам,  притаманна
               корпускулярно–хвильова дуалістичність. Енергія електрона в атомі складається
               з  кінетичної  енергії  руху  та  енергії  кулонівської  сили  притягання  до  ядра.

               Електрон  чи  група  електронів  з  приблизно  однаковим  рівнем  потенціальної
               енергії  притягання  до  ядра  складає  шар  електронної  хмари  (енергетичний
               рівень). В атомі налічується щонайбільше разом 7 енергетичних шарів (рівнів)
               електронів. Найстійкішим є електрон, що має мінімальну енергію, - К-шар. Він

               розташований найближче до ядра і відчуває найбільше його притягання. Кожен
               наступний шар електронів (L-, M-, N-, O-, P-, Q-), що відповідно розташований

               далі  від  ядра,  характеризується  дискретним,  стрибкоподібним  збільшеннчм
               рівнів енергії. Сукупність енергетичних рівнів атома називають його спектром.
                  Енергія  випромінюється  чи  поглинається  суворо  певними  порціями  –
               квантами лише  в разі переходу атома з одного стаціонарного стану в  інший.

               Один квант енергії випромінюється під час переходу атома із стану з більшою
               енергією  в  стан  з  меншою  енергією.  Цьому  відповідає  перехід  електрона  з
               орбіти  більш  віддаленої  від  ядра  на  орбіту,  розташовану  ближче  до  нього.

               Поглинання відбувається коли електрон переходить з більш близької до ядра
               орбіти на більш віддалену. Зміна енергії атома призводить до випромінювання
               чи поглинання електромагнітних хвиль. У цьому і полягає принцип отримання
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18