Page 14 - 6745

електромагнітного рентгенівського випромінювання гальмівного і
характеристичного та його взаємодії з речовиною.
Випромінювання, котре під час взаємодії з речовиною сприяє виникненню

електричних зарядів різних знаків, називається іонізуючим. Процес іонізації
відбувається шляхом відриву одного чи декількох електронів від вільного

атома, що входить до складу молекули. Іонізуюче випромінювання поділяють

на електромагнітне (фотонне) та корпускулярне (електрони, позитрони,
протони, нейтрони,  -частинки).
Радіонуклід – радіоактивні атоми з певним масовим числом і атомним
номером. Радіоактивні ізотопи – це радіоактивні атоми з однаковим числом

протонів у ядрі, що відрізняються кількістю нейтронів
Гальмівне випромінювання — фотонне випромінювання з неперервним

енергетичним спектром, що виникає у разі зменшення кінетичної енергії
заряджених частинок унаслідок їхнього гальмування у речовині. Виникає у
рентгенівській трубці, прискорювачі електронів, у середовищі, що оточує
джерело β-випромінювання тощо.

Характеристичне випромінювання — фотонне випромінювання з
дискретним енергетичним спектром, яке виникає під час зміни енергетичного
стану електронів атома внаслідок їхнього збудження.

Рентгенівське випромінювання — сукупність гальмівного та
характеристичного випромінювання.
Зовнішнє опромінювання — опромінювання тіла від джерел іонізуючого

випромінювання, які знаходяться поза ним.
Фонове опромінювання — опромінювання від природних джерел іонізуючого
випромінювання.

Внутрішнє опромінювання — опромінювання тіла від джерел іонізуючого
випромінювання, що знаходяться всередині нього.
Інкорпорована радіоактивна речовина — радіоактивна речовина, що
надійшла в організм і бере участь у метаболічних процесах.

Шар половинного послаблення (ІІІПП) випромінювання — товща матеріалу,
розташованого на шляху випромінювання, що послаблює його удвічі. Показник

якісної характеристики рентгенівського випромінювання визначають у
міліметрах алюмінію чи міді. Чим вища енергія випромінювання і більш
однорідний його пучок, тим більший ШПП.
Дози опромінювання. Експозиційна доза (X) — кількісна характеристика

фотонного випромінювання, яка грунтується на його здатності іонізувати сухе
атмосферне повітря. Вона є відношенням сумарного заряду всіх іонів одного
знаку, що виникають у повітрі під час повного гальмування електронів і

позитронів, які були утворені фотонами в елементарному об'ємі повітря, до
маси повітря в цьому об'ємі. Одиницею вимірювання експозиційної дози в СІ є
Кл/кг. Позасистемною одиницею є рентген (Р) 1Кл /кг = 3.509 Р.