Page 42 - 674

Коефіцієнт осциляції відображає відносну коливність
R
крайніх значень ознаки навколо середньої. K 
0
Xссе
2. Для кожної з сукупностей визначимо дисперсію
(ДИСП()), квадратичні відхилення (КВАДРОТКЛ()) та
середньо квадратичне відхилення (СТАНДОТКЛОП());
визначити ексцес даних (ЭКСЦЕСС()), визначити кокфіцієнт
варіації для кожної з сукупностей, визначити за допомогою
коефіцієнта кореляції чи існує взаємний вплив між між
сукупностями величин попиту і пропозиції (КОРРЕЛ()),
визначити критерій Пірсона, що є степенем лінійної
залежності між двома множинами даних (ПИРСОН()),
обчислити коефіцієнт детермінації, зробити висновок про
щільність зв’язку між величинами, перевірити силу зв’язку-
критерій Фішера та критерій Стьюдента.
Недоліком показника розмаху варіацій є те, що він
фіксує лише крайні відхилення і не враховує відхилень решти
варіантів від їхньої середньої. Узагальнюючу характеристику
може дати лише середня величина, зокрема ступінь варіації
об’єктивніше відображає показник середнього квадрата
відхилення (дисперсія). Дисперсію обчислюють як середню
арифметичну з суми квадратів відхилень окремих варіантів
 Х  Хсер  2
від їхньої середньої: 2 х  . Статистична
n
функція ДИСП() дозволяє обчислити дисперсію для
генеральної сукупності за наведеною вище формулою.
Синтаксис функції: ДИСПР(число1;число2; ...), де число1,
число2, ... - це від 1 до 30 числових аргументів, що
відповідають генеральній сукупності. Логічні значення, а
також текст ігноруються.
Функція КВАДРАТОТКЛ() повертає суму квадратів
точок даних від середнього. Синтаксис функції:

44