Page 83 - 6723
P. 83

Структурні  деформації  пов‘язані  з  переміщенням
                            часток гірських порід у напрямку пор, що їх відокремлюють.
                            В результаті відбувається зменшення об‘єму гірських порід і
                            одночасно  збільшення  їх  щільності  й  міцності.  Цей  вид
                            деформацій є основним у пухких породах всіх типів. Розвитку
                            структурних  деформацій  перешкоджають  сили  тертя  між
                            частками,  сили  молекулярного  притягання  і  різноманітні
                            структурні зв‘язки.
                                  Абсолютна величина і відносне значення вказаних видів
                            деформацій  і  осідання,  які  ними  викликаються,  залежать  від
                            типу    порід.   У    скельних     і   напівскельних    породах
                            спостерігаються  два  види  деформацій:  1)  пружні  і  2)
                            деформації,  пов‘язані  із  закриттям  тріщин.  Останні  в
                            більшості випадків переважають. Величини деформацій таких
                            порід  від  впливу  промислових  і  цивільних  споруд  дуже
                            невеликі  і  практичного  значення  не  мають.  Тому  ці  породи
                            оцінюються  як  такі,  що  практично  не  стискаються.
                            Деформації  піщаних  порід  належать  в  основному  до  типу
                            структурних  і  пов‘язані  з  переміщенням  часток  у  бік  пор.
                            Завдяки  наявності  між  піщаними  частками  сил  тертя,
                            структура  піщаних  порід  важко  перебудовується  під  час
                            статичного  навантаження.  Тому  стисливість  піщаних  основ
                            під  спорудами  зазвичай  є  незначною  і  не  перевищує,  як
                            правило,  декількох  сантиметрів  (при  тиску  0,2-0,5  МПа).
                            Дещо  підвищеною  стисливістю  наділені  слабко  ущільнені
                            піски (тонкі й пилуваті).
                                  Піщані  основи  значно  чутливіші  до    динамічних
                            навантажень       (особливо     неущільнені      дрібнозернисті
                            водонасичені  піски).  Пояснюється  це  тим, що  при  струсах  у
                            пісках  виникають  висхідні  течії  води,  які  підважують  тверді
                            частки.  При  цьому  різко  знижується  внутрішнє  тертя  між
                            частками  піску,  яке  пропорційне  нормальному  тиску.  В
                            результаті  відбувається  перебудова  структури  піску,  що
                            супроводжується  його  ущільненням.  Динамічні  впливи
                            можуть проявлятися при забиванні паль, дії вибухових хвиль,
                            ударних  і  вібраційних  навантаженнях,  швидкому  підйомі  і
                            спаді  рівнів  грунтових  вод.  Ознаками,  що  вказують  на
                            небезпеку розрідження піску при динамічних навантаженнях,
                            вважаються: дрібнозернистий склад, його однорідність і пухка
                                                                           3
                            будова  зі  щільністю,  меншою  від  1,55  г/см ,  водонасичений
                            стан і мале привантаження.
                                  Глинисті  породи  мають  набагато  більшу  стисливість  у
                            порівнянні з попередніми. Деформації в цих породах належать


                                                           82
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88